Алан Ауербах − професор економіки та юриспруденції, директор Центру податкової політики та державних фінансів Роберта Бурча, член Американської академії мистецтв і наук, Економетричного товариства та Національної академії соціального страхування.

Професор Ауербах − колишній завідувач кафедри економіки Каліфорнійського університету, Берклі, аналітик Національного бюро економічних досліджень і викладач Гарвардського університету й Університету Пенсильванії, де також очолював кафедру економіки. Професор Ауербах був заступником Голови підрозділу персоналу у Спільному комітеті з питань оподаткування США в 1992 році, консультантом декількох державних відомств і установ у США та за кордоном. Свого часу він також був членом Виконавчого комітету і Віце-президентом Американської економічної асоціації, редактором видань цієї Асоціації − «Журнал економічних перспектив» та «Американський економічний журнал: економічна політика», обіймав посаду Президента Національної податкової асоціації, від якої у 2011 році отримав медаль Деніела Голланда.

Тимофій Милованов – Почесний Президент Київської школи економіки. У 1999 році здобув ступінь магістра економіки у Київській школі економіки. У 2004 році – ступінь доктора філософії в галузі економіки в Університеті Вісконсин-Медісон. Викладав у Боннському університеті, Університеті штату Пенсильванія, Пенсильванському університеті та Університеті Пітсбурга. Його дослідження з теорії ігор, теорії контрактів та інституційного планування опубліковані в провідних міжнародних наукових виданнях серед яких «Review of Economic Studies» та «Journal of Economic Theory».

Тимофій Милованов – співзасновник «VoxUkraine». Він також входив до міжнародної академічної ради Київської школи економіки. З жовтня 2016 року – заступник Голови Ради Національного банку України.

Сесілія Скінгслі обійняла посаду заступника Голови Національного банку Швеції в травні 2013 року на шість років. Вона представляє Національний банк Швеції у Комітеті з питань Світової фінансової системи (CGFS) та в Раді роздрібних платежів у євро (ERPB). Пані Сесілія − заступник керуючого від Національного банку Швеції в Раді директорів Банку міжнародних розрахунків та очолює Раду роздрібних платежів у Швеції. У жовтні 2016 року пані Скінгслі призначено співголовою робочої групи Світового економічного форуму у Раді глобальних інновацій з питань майбутнього фінансової та монетарних систем. Раніше вона була головним економістом у банку Swedbank, а також працювала в Dagens Industri, ABN Amro Bank та Міністерстві фінансів.

Сесілія Скінгслі − магістр економіки та має диплом фінансового аналітика (CEFA).

Дмитро Сергєєв − викладач Університету Бокконі (Мілан), позаштатний викладач Каліфорнійського університету, Берклі, та партнер-дослідник Центру дослідження економічної політики (Лондон). Здобув ступінь магістра наук з прикладної математики та фізики у Московському фізико-технічному інституті та магістра економічних наук − у Новій економічний школі.

Сфера його дослідницьких інтересів охоплює міжнародні фінанси та макроекономіку, зокрема що стосується взаємодії грошової, фіскальної та макропруденційної політики. Останні роботи «Growth-Rate and Uncertainty Shocks in Consumption: Cross-Country Evidence» (спільно з Емі Накамурою та Йоном Стейнсоном) і «Government Spending Multipliers under Zero Lower Bound: Evidence from Japan» (спільно із Ватару Міямото та Туй Лан Нгуєн) опубліковані в «Американському економічному журналі: макроекономіка». Дмитро Сергєєв здобув ступінь кандидата наук з економіки в Колумбійському університеті в 2013 році.

Франческо Б'янкі – професор економіки в Університеті Дюка. Пан Б'янкі − член Центру економічної політики та досліджень, Національного бюро економічних досліджень, відповідальний редактор «Журналу монетарної економіки», «Європейського економічного журналу», а також «Журналу прикладної економетрії». У 2009 році професор Б'янкі здобув ступінь кандидата економічних наук у Прінстонському університеті. Він обіймав позаштатні посади в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, Нью-Йоркському університеті, Університеті Пенсильванії та Північно-західному університеті. У 2015 році отримав стипендію Wim Duisenberg Research, а в 2010 році − нагороду Zellner Thesis у галузі ділової та економічної статистики, що присуджується щороку Підрозділом ділової та економічної статистики Американської статистичної асоціації за найкращу кандидатську дисертацію, що розглядає практичне питання у сфері ділової та економічної статистики. Його праці публікувалися в «Американському економічному журналі», «Журналі економічних досліджень», «Журналі монетарної економіки», «Журналі економічної динаміки», «Міжнародному економічному журналі та Макроекономічному щорічному журналі Національного бюро економічних досліджень». Зараз серед головних дослідницьких інтересів пана Б'янкі вплив переконань суб'єктів щодо майбутньої поведінки розробників політики на розуміння макроекономічної динаміки, взаємодію між макроекономікою та ринками активів, зв'язок між довгостроковим зростанням і коливаннями циклу ділової активності.

speaker9.about1=Єжи Осятинськіий – член Ради з монетарної політики Національного банку Польщі. Народився у Ризі 2 листопада 1941 року. Закінчив у 1964 р. Варшавську школу економіки (колишня Головна школа планування та статистики) та у 1989 р. отримав звання професора економічних наук. Голова Наукової ради Інституту економічних наук Польської академії наук (2007-2013 рр.); член Комітету економічних наук Польської академії наук (2007-2011 рр.); член Комітету наукових досліджень з економіки НБП (з 2009 р.); з січня по квітень 2010 року - член Національної ради з розвитку при Президентові Республіки Польщі; з жовтня 2010 р. по грудень 2013 р. - радник із соціальних питань при Президентові Республіки Польщі. З 2001 року викладає у Вищій школі фінансів і права в Бєльсько-Бялій. Автор підручників і наукових дисертацій з економічної теорії, державних фінансів, історії економічної думки 20-го століття й економічної трансформації від планової до ринкової економіки. Міністр-директор Центрального управління планування (1989-1991 рр.); міністр фінансів (1992-1993 рр.). У 1995-2008 рр. - консультант Світового банку, Програми ООН з розвитку, та інших міжнародних та неурядових організацій у галузі економічних перетворень, зокрема, у країнах Центральної та Східної Європи та у Співдружності Незалежних Держав. З 2001 року - член Ради з соціально-економічної стратегії при прем'єр-міністрові, був заступником голови Ради з 2004-2006 рр. Член парламенту першого, другого, третього і десятого скликань. Був членом комісій і підкомітетів парламенту з питань фінансів, європейської інтеграції, державного контролю аудиту й економічної політики. У 1990 р. йому було присвоєно звання Почесного доктора Нью-Йоркського університету. У 1993 р. був обраний кращим міністром фінансів серед країн Центральної і Східної Європи. 20 грудня 2013 року був призначений членом Ради з монетарної політики Польщі.

Йеспер Лінде − партнер-дослідник Центру досліджень економічної політики (CEPR). У 1999-2008 роках він працював у Банку Швеції спершу економістом-дослідником, а потім − начальником відділу моделювання Департаменту монетарної політики. У 2008 році пан Лінде обійняв посаду начальника відділу Підрозділу міжнародних фінансів Ради директорів Федеральної резервної системи. У 2014 році повернувся до Банку Швеції начальником дослідницького підрозділу. Протягом 2016-2017 навчального року був штатним дослідником у Міжнародному валютному фонді.

Сфера його наукового інтересу охоплює емпіричну та монетарну макроекономіку. Пан Лінде нещодавно опублікував дослідження впливу фіскальної політики в пастках ліквідності та валютних союзах у таких провідних академічних виданнях, як «Американський економічний журнал», «Журнал Європейської економічної асоціації» та «Європейський економічний журнал», а також «Макроекономічний щорічний журнал Національного бюро економічних досліджень». Йеспер Лінде захистив свою докторську дисертацію з емпіричної макроекономіки в Стокгольмській школі економіки в 1999 році.

Джонатан Д. Острі − заступник директора Департаменту досліджень Міжнародного валютного фонду. До його обов'язків входить управління групами працівників з питань заходів завчасного попередження щодо глобальним системним макрофінансовим ризикам Міжнародного валютного фонду і Ради з фінансової стабільності; заходів із попередження вразливостям для розвинутих країн і країн, що розвиваються; багатосторонній нагляд за валютними курсами, зокрема, діяльність CGER (Консультативної групи з питань валютних курсів МВФ) і Європейського управління банківського нагляду; міжнародної фінансової архітектури і реформи кредитних інструментів МВФ; управління рахунком руху капіталу (механізми управління капіталом та пруденційні інструменти для управління припливами капіталу) і фінансової глобалізації; фіскальної стійкості і зв'язку між нерівністю доходів і економічним зростанням. Раніше він працював на посаді керівника підрозділу, відповідального за випуск провідного багатопланового видання МВФ «World Economic Outlook», керував представництвами в Австралії, Японії, Новій Зеландії та Сінгапурі. Пан Острі автор і редактор низки книжок, присвячених міжнародній макроекономічній політиці, зокрема, «Приборкання припливу та відпливу капіталу» (видавництво Массачусетського технологічного інституту, 2017 р.), численних статей у наукових журналах. Його праці цитують друковані й електронні видання, зокрема «BBC», «the Economist», «the Financial Times», «the Wall Street Journal», «the New York Times», «the Washington Post», «Business Week» і Національне громадське радіо США. Колишній президент США Барак Обама у своїх зауваженнях посилався на працю пана Острі, присвячену нерівності та нестійкому зростанню. Джонатан Девід Острі сздобув ступінь бакалавра (з відзнакою) в Університеті «Квінз» (Канада) у 18 років, потім − ступені бакалавра і магістра в Оксфордському університеті (Коледж Бейлліол) і повну вищу освіту в Лондонській школі економіки (магістр економіки, 1984 р.), закінчив Чиказький університет (ступінь кандидата наук, 1988 р.). Його ім'я зазначене у біографічному довіднику провідних економістів «Хто є хто в економіці» 2003 року.

Коба Ґвенетадзе − Голова Правління Національного банку Грузії, Голова Національного банку Грузії. У 2000 році закінчив Американський університет, Вашингтон, округ Колумбія, США. Учасник стипендіальної програми для продовження навчання імені Едмунда Маскі від уряду США. Здобув ступінь магістра економіки. У 1994 році пан Ґвенетадзе закінчив Тбіліський державний університет. Здобув ступінь магістра гуманітарних наук у галузі економіки. З березня 2016 року і до сьогодні − Голова Правління Національного банку Грузії, Голова Національного банку Грузії. У 2015-2016 роках пан Ґвенетадзе працював економічним радником у Galt & Taggart (акціонерний банк у Грузії). З 2002 по 2015 рік − старшим економістом Департаменту країн Близького Сходу і Центральної Азії у Міжнародному валютному фонді (Вашингтон, Округ Колумбія, США). У 2001-2002 роках він обіймав посаду заступника державного міністра. З 2000 по 2001 рік − заступника Міністра фінансів. З червня 1999 по серпень 1999 був економістом-практикантом Департаменту Європа ІІ у Міжнародному валютному фонді (Вашингтон, Округ Колумбія, США. З 1996 по 1998 роки працював економістом постійного представництва в Грузії Міжнародного валютного фонду. З 1994 по 1996 року − старшим економістом у Національному банку Грузії. У 1993-1994 роках він був економічним оглядачем газети «Iveria Express».

Пан Ґвенетадзе − автор і співавтор таких наукових праць, як «Управління нафтовим багатством: приклад Азербайджану»,− Міжнародний валютний фонд, 2004, «Формування цін на вітчизняні енергетичні товари в країні, що експортує нафту: приклад Азербайджану: вибрані статті» − Міжнародний валютний фонд, 2005 та «Іракський нафтовий сектор: зміни і перспективи після подвійного потрясіння. Вибрані статті» − Міжнародний валютний фонд, 2015.

Крістін Форбс − викладач приватного філантропічного Фонду Джеремі і Дороті Лемелсон, веде курси менеджменту і глобальної економічної теорії у Слоунській школі менеджменту Масачусетського технологічного інституту (МТІ). Її регулярно запрошують освітні установи та політичні організації. Упродовж 2014-2017 років пані Форбс була зовнішнім експертом Комітету з монетарної політики Банку Англії. З 2003 по 2005 роки входила до Ради економічних консультантів Білого дому, з 2001 по 2002 роки обіймала посаду помічника міністра фінансів США. Пані Форбс досліджує політичні питання у сфері міжнародної макроекономіки. Її останні роботи присвячені ефекту перенесення обмінного курсу, потокам капіталу, макропроденційному регулюванню, фінансовим кризам, ланцюговій реакції, дисбалансу рахунків поточних операцій, механізмам контролю капіталу і динаміці інфляції. Її відзначили серед 25 провідних економістів до 45 років, які «формують нашу думку про світову економіку». Ще раніше їй вручили нагороду «Молодий світовий лідер» у рамках Світового економічного форму в Давосі. Пані Форбс працює науковим співробітником Національного бюро економічних досліджень і Центру досліджень економічної політики в США, входить до міжнародної організації провідних фінансистів і науковців «Група тридцяти» і Ради з міжнародних відносин у США. Крістін Форбс − лауреат численних нагород у сфері освіти. Її навчальні курси у Слоунській школі менеджменту МТІ користуються великою популярністю. До МТІ пані Форбс працювала в Світовому банку і Morgan Stanley. Вона здобула ступінь кандидата економічних наук в МТІ і закінчила Коледж Вільямса з найвищими відзнаками.

Майкл Вебер – професор фінансів та науковий співробітник факультету Cohen Keenoy у Школі бізнесу Університету Чикаго. Вебер – науковий співробітник факультету Національного бюро економічних досліджень у групах Монетарної економіки та Утворення цін на активи, член Макрофінансового товариства, дослідник у мережі CESifo та запрошений дослідник у Бюро трудової статистики. За свої дослідження він отримав нагороду у сфері управління ризиками «2017 Chakoozian Endowed Risk Management Prize», дослідницьку стипендію імені Ламфалуссі від ЄЦБ, нагороду за найкращу дослідницьку роботу від Центру фінансових досліджень, найвищу нагороду випускників фінансових спеціальностей 2014 року, нагороду кандидатам наук за визначні дослідження від WFA Cubist Systematic Strategies, відзнаку за найкращу доповідь на Щорічних зборах Європейської фінансової асоціації 2014 року, відзнаку за найкращу аспірантську доповідь Європейської фінансової асоціації, нагороду найкращому кандидатові наук з фінансів імені професора Грінбаума 2013 року (фіналіст), нагороду за найкращу аспірантську роботу, нагороду конференції Асоціації фінансового управління 2014 року та нагороду «2013 AQR Insight Award». Вебер здобув ступінь кандидата наук та магістра фінансів у Школі бізнесу Хаас Каліфорнійського університету, Берклі. Має диплом з економіки підприємства (з відзнакою) Університету м. Мангейм, завдяки якому він отримав нагороду SEW Eurodrive за дисертацію. До наукових інтересів Майкла Вебера входять питання утворення цін на активи, макроекономіка, міжнародні фінанси та фінанси домогосподарств. Його праці публікувалися в таких провідних економічних та фінансових журналах, як «Американський економічний журнал», «Журнал економічних досліджень» та «Журнал фінансової економіки».

Моймір Гампл − заступник Голови Чеського національного банку (ЧНБ) − призначений на другий шестирічний термін у 2012 році. Заступник Голови ЧНБ з 2008 року та член Ради ЧНБ з 2006 року, був виконавчим директором Чеського агентства з консолідації, державного «поганого банку». У 2002-2004 роках працював економістом у Česká Spořitelna – Erste Group, а також зовнішнім радником Міністра фінансів Чеської республіки в експертній групі, що готувала пропозицію з реформування державних фінансів.

Пан Гампл закінчив Економічний університет у Празі у 1998 році. Захистив докторську дисертацію на факультеті економіки та державного управління в Економічному університеті в 2004 році.. У 2000-2001 роках вивчав економіку в магістратурі Університету Суррея у Великій Британії. З 2008 року пан Хампл представляє ЧНБ в Європейському економічно-фінансовому комітеті, а з 2011 − у Регіональній консультативній групі з питань Європи Ради фінансової стабільності, де з 2017 року обіймає посаду співголови для країн, що не є членами РФС. Моймір Гампл − громадянин Чехії.

Олів'є Куабйон − доцент кафедри економіки Техаського університету в Остіні. Він здобув ступінь бакалавра з економічної теорії і політичної економії в Каліфорнійському Університеті у Берклі (1999 р.), кандидата наук − у Мічиганському університеті в Енн-Арбор (2007 р.). Пан Куабйон досліджує питання макроекономіки, зокрема, монетарної політики, формування очікувань посередниками ринку, оцінки інфляції та цін на товари. До Техаського університету в Остіні він працював у Міжнародному валютному фонді, Раді економічних радників при Президентові США та Інституті Брукінгс. Також Олів'є Куабйон співпрацює з Національним бюро економічних досліджень.

Павел Копєц − старший економіст у Національному банку Польщі. Наукові інтереси: нерівність, моделі з гетерогенними складовими, фіскальна політика та моделі з фінансовими фрикціями.

Павел Копєц здобув ступінь кандидата наук в Європейському університетському інституті, Флоренція.

Народився в Лодзі, Польща (1958). З 1981 до 1991 року працював в Університеті Лодзя (асистент кафедри, викладач). З 1991 до 2001 року обіймав керівні посади в органах державного управління, зокрема, посаду заступника міністра фінансів (1997-1998) і заступника державного секретаря Офісу європейської інтеграції (1998-2002). Європейський комісар з регіональної політики у 2009-2010 роках. Член Правління центрального банку Польщі (Національний банк Польщі, у 2004-2009 роках та з 2014 року).

Павел Самєцкі − кандидат наук з економіки (1988).

Стефано Ньоккі − старший директор із досліджень у Департаменті економічного аналізу. Сфери його досліджень охоплюють макроекономіку, монетарну економіку, монетарну та фіскальну політику. До роботи в банку пан Ньоккі обіймав викладацькі посади в Автономному університеті Барселони та в Барселонській економічній школі підвищення кваліфікації. Здобув ступінь кандидата економічних наук в Університеті Помпеу Фабра.

Яків Смолій − Голова Національного банку України з 15 березня 2018 року. З 11 травня 2017 року до 15 березня 2018 року − в. о. Голови Національного банку. З жовтня 2016 року − перший заступник Голови.

З квітня 2014 року – заступник Голови Національного банку. У банківській системі України працює з часів її формування – понад 25 років. У 1991-1994 роках − у Тернопільському обласному управлінні Національного банку. До 2005 року – заступник голови правління банку «Аваль». У 2005-2014 роках – директор з питань банківського бізнесу товариства «Престиж-груп». Кандидат економічних наук.

Юрій Городніченко, українець за походженням, є доцентом кафедри економіки в Університеті Каліфорнії, Берклі. Він здобув ступінь бакалавра та магістра за програмою EERC (Консорціум економічних досліджень та освіти) при Києво-Могилянській Академії, а також ступінь доктора філософії в Мічиганському Університеті. Значна частина його досліджень присвячена монетарній політиці (ефекти, оптимальний дизайн, інфляційне таргетування), фіскальній політиці (контрциклічна політика, мультиплікатори державних видатків), оподаткуванню (уникнення податків, нерівність доходів), економічному зростанню (довгострокові детермінанти, глобалізація, інновації, недосконалість фінансових ринків) та бізнес-циклам. Юрій є членом редакційних колегій багатьох видань, у тому числі «Journal of Monetary Economics» та «VoxUkraine». Юрій – активний і успішний дослідник. Його роботи були опубліковані у провідних економічних журналах («American Economic Review», «Journal of Political Economy», «Review of Economic Studies») і згадувалися у політичних дискусіях і засобах масової інформації. Юрій отримав численні нагороди за свої дослідження.

Олексій Кривцов − старший директор із досліджень у Департаменті аналізу міжнародної економіки. Його дослідницькі інтереси зосереджуються на коливаннях циклу ділової активності і, зокрема, на монетарній теорії та політиці. Пан Олексій досліджував питання поведінки споживчих цін, реальний вплив шоків монетарної політики, динаміку націнок і витрат протягом циклу ділової активності.

Олексій Кривцов здобув ступінь кандидата наук з економіки в Міннесотському університеті в 2004 році.

Олена Огрохіна − викладач факультету економіки в Коледжі Лафаєтт − також була запрошеним науковцем у Ліхайському університеті та Федеральному резервному банку Бостона. Пані Огрохіна здобула ступінь магістра за програмою EERC (Консорціум економічних досліджень та освіти) Київської школи економіки при Києво-Могилянській академії. Основні сфери досліджень − міжнародні фінанси, прикладна економетрія і монетарна політика. Її праці публікувалися в «Журналі міжнародної економіки, фінансів та економічного моделювання». Зараз пані Олена працює над питаннями впливу інфляційного таргетування на валюту боргу в країнах, що розвиваються.

Олена Огрохіна здобула ступінь кандидата наук у Х'юстонському університеті.

Артем Вдовиченко – головний економіст відділу досліджень у Національному банку України (з березня 2017). У 2010 році здобув науковий ступінь кандидата економічних наук в Національному університеті державної податкової служби України. У 2006 році отримав диплом магістра фінансів Національного університету державної податкової служби України.

Наукові інтереси – емпірична макроекономіка, нелінійні моделі часових рядів, стійкість фіскальної політики та її вплив на економіку. Останні роботи, присвячені аналізу стійкості фіскальної політики в Україні та варіантам її реформування, опубліковано у спеціалізованих наукових журналах «Post-Communist Economies», «Visnyk of the National Bank of Ukraine» та ін.

Максим Іванина − старший економіст Об'єднаного віденського інституту (ОВІ) з 2011 року. Він здобув докторський ступінь з економіки в Регенсбурзькому університеті (Німеччина) і в Університеті штату Мічиган (США). Крім викладацької діяльності в ОВІ й інших навчальних центрах, пан Іванина працював консультантом при МВФ, Світовому банку, Європейській комісії, Німецькому інституті політики розвитку і Центрі з питань розширення ЄС. Серед його праць − публікації та робочі документи у сфері фіскальної політики, розвитку, зростання, корупції, управління, фіскального федералізму, оподаткування, упровадження технологій та інновацій, структурної реформи, нерівності доходів.

Заступник Голови Національного банку з березня 2015 року. До сфери управління Дмитра Сологуба належать питання формулювання монетарної політики, проведення макропруденційної політики для забезпечення фінансової стабільності, проведення економічного аналізу, збору та аналізу статистики і звітності, а також виконання дослідницької функції центрального банку.

У 2002 році розпочав кар’єру наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. З 2004 року працював економістом-дослідником у представництві Міжнародного валютного фонду в Україні. До приходу до Національного банку, у 2007 – 2015 роках, обіймав посаду начальника відділу аналізу та досліджень ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Дмитро Сологуб закінчив Білоруський державний університет за спеціальністю «Економічна теорія». Після цього здобув ступінь магістра програми з економіки (EERC) Національного університету «Києво-Могилянська академія». Має CFA.