Голова Національного банку з 7 жовтня 2022 року.

Голова Національного банку здійснює загальне керівництво діяльністю центрального банку, зокрема контролює діяльність самостійних підрозділів за такими напрямами, як управління персоналом, юридичне супроводження, система управління ризиками, сфера комунікацій, захист прав споживачів фінансових послуг, безпека, збереження державної таємниці, протидія та запобігання корупції.

За підсумками діяльності у 2023 році Андрій Пишний отримав дві престижні міжнародні нагороди у сфері центробанкінгу:

• “Голова центрального банку 2024 року в Європі та світі”за версією британського фінансового видання The Banker;

• “Голова центрального банку” за підсумками премії Central Banking Awards 2024, яку щороку вручає профільний британський журнал Central Banking.

У фінансовому секторі Андрій Пишний працює більше 16 років. Зокрема, розпочав кар’єру банкіра у 2000 році з посади керівника департаменту правового забезпечення ВАТ "Ощадбанк", з 2003 року до 2007 обіймав посади члена правління, першого заступника голови правління та виконував обов’язки голови правління ВАТ "Ощадбанк". З квітня 2007 року продовжив розбудову державного банківського сектору на посаді першого заступника голови правління ВАТ "Укрексімбанк", згодом – члена наглядової ради ВАТ "Укрексімбанк" та ВАТ "Ощадбанк".

Із березня 2014 року до листопада 2020 року обіймав посаду голови правління АТ "Ощадбанк".

У 2012 році Андрій Пишний обраний народним депутатом України та першим заступником голови комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. У 2009 – 2012 роках працював директором ТОВ "Фонд соціальної стратегії".

Із серпня 2007 року до червня 2009 року Андрій Пишний був заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Трудовий шлях розпочав у 1996 році на посаді викладача, асистента кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича

Андрій Пишний закінчив Чернівецький державний університет за спеціальністю "Правознавство" та Українську академію банківської справи НБУ за спеціальністю "Банківська справа".

У 2008 році здобув ступінь кандидата юридичних наук в Інституті законодавства Верховної Ради України (м. Київ).

З липня 2021 року обіймає посаду заступника Голови Національного банку України. На цій посаді він відповідає за монетарну політику, статистику та міжнародні відносини. Сергій працював у Національному банку з 2004 до 2019 року. Він розпочав свою кар’єру на посаді економіста, а у 2015 році був призначений директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу. Сергій Ніколайчук зробив значний внесок у запровадження інфляційного таргетування в Україні та становлення дослідницької функції в Національному банку.

З вересня 2019 він обіймав посаду заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, де відповідав за аналітичну підтримку рішень з економічної політики, макроекономічний прогноз та залучення інвестицій в країну.

У квітні 2020 року Сергій Ніколайчук перейшов до фінансової групи “Investment Capital Ukraine” (ICU), де очолював напрям макроекономічних досліджень. Зокрема, відповідав за аналітичну підтримку інвестиційних рішень як на світовому, так і на внутрішньому ринках капіталу.

Сергій Ніколайчук займається дослідженням питань монетарної політики та макроекономіки. Він викладає у Київській школі економіки та Національному університеті імені Тараса Шевченка.

У 2004 році Сергій здобув ступінь магістра у Національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю “Економіка”. В тому ж університеті він отримав ступінь кандидата економічних наук.

Народився 24 січня 1969 року у м. Гожув-Великопольський.

Закінчив факультет адміністрації і права в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані (магістр права) та Коледж Європи у Брюгге (магістр права). З 1994 по 2004 рік займався юридичною практикою та був допущений до адвокатської діяльності. У 2003 році став співзасновником Інституту Собеського (аналітичного центру загальної політики) і очолював його з 2008 по 2011 рік. Павел Шаламаха є випускником Школи державного управління імені Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету (програма для керівників середньої ланки).

З 2005 по 2007 роки Павел обіймав посаду заступника міністра фінансів, здійснював нагляд за компаніями фінансового сектору, галузей хімічної, нафтової, суднобудівної та гірничодобувної промисловості. З 2011 по 2015 рік був членом парламенту (Сейму) і представляв 38-й округ м. Піла (Велика Польща), працював у комітетах з питань казначейства та державних фінансів. У 2010 році Павел Шаламаха був призначений членом Ради національного розвитку офісу Президента Республіки Польща Леха Качинського.

6 жовтня 2016 року Президент Республіки Польща Анджей Дуда призначив Павла Шаламаху членом правління Національного банку Польщі. 12 жовтня 2022 року його було переобрано на другий термін.

Міхал Бжоза-Бжезіна є професором Варшавської школи економіки (SGH) і займає посаду радника з питань економіки у Національному банку Польщі.

Його дослідницькі інтереси включають макроекономіку, монетарну економіку і теорію бізнес-циклу.

Раніше пан Бжоза-Бжезіна працював у Європейському центральному банку та Австрійському національному банку.

Його наукові статті публікувалися у таких виданнях: «Journal of the European Economic Association», «Journal of Money Credit and Banking», «Journal of International Money and Finance», «Journal of Monetary Economics», «European Economic Review».

Є радником з економічних питань у Національному банку Польщі та доцентом Варшавської школи економіки

Він здобув науковий ступінь у Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі і, перш, ніж приєднатися до Національного банку Польщі, працював економістом у Банку Франції і позаштатним викладачем в Паризькій школі економіки. Яцек Суда також деякий час працював у якості запрошеного експерта у Федеральному резервному банку Сент-Луїса, Техаському університеті A&M та Школі економіки Екс-Марселя.

Його дослідження присвячені впливу нераціональних очікувань та навчання на економічні та фінансові цикли, а також впливу монетарної політики на ринок праці. Результати дослідження були опубліковані у виданнях “Review of Economic Dynamics”, “Journal of Economic Dynamics and Control” та “Macroeconomic Dynamics”.

Старший дослідник Департаменту економічних і фінансових досліджень Банку Канади. Його дослідницькі інтереси зосереджені на коливаннях циклу ділової активності і, зокрема, монетарній теорії та політиці. Олексій Кривцов досліджував питання поведінки споживчих цін, реальний вплив шоків монетарної політики, динаміку націнок і витрат протягом циклу ділової активності.

Олексій Кривцов здобув ступінь кандидата наук з економіки в Університеті Міннесоти в 2004 році.

Міхне Константінеску є радником голови Національного банку Молдови, а також працює викладачем в Амстердамському університету.

Його досвід включає роботу на керівних посадах різних рівнів у сфері фінансів, нерухомості та у центральних банках.

Українець за походженням, професор факультету економіки Каліфорнійського університету, Берклі. Здобув ступінь бакалавра та магістра за програмою EERC (Консорціум економічних досліджень та освіти) при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”, а також ступінь доктора філософії в Мічиганському університеті. Значна частина його досліджень присвячена монетарній політиці (ефекти, оптимальний дизайн, інфляційне таргетування), фіскальній політиці (контрциклічна політика, мультиплікатори державних видатків), оподаткуванню (уникнення податків, нерівність доходів), економічному зростанню (довгострокові детермінанти, глобалізація, інновації, недосконалість фінансових ринків) та бізнес-циклам. Юрій Городніченко є членом редакційних колегій багатьох видань, у тому числі “Journal of Monetary Economics” та “VoxUkraine” (www.voxukraine.org). Він активний та успішний дослідник. Його праці публікувалися у провідних економічних журналах “American Economic Review”, “Journal of Political Economy”, “Review of Economic Studies”, а також згадувалися і цитувалися у політичних дискусіях та засобах масової інформації. Отримав численні нагороди за свої дослідження.

Молодший науковий співробітник Центру досліджень міжнародної економіки (CREi) та доцент Барселонської школи економіки. Отримав ступінь доктора філософії, а також премію Еджворта за кращу докторську дисертацію у 2022 році у Оксфордському університеті. До сфери дослідницьких інтересів Мішеля належить макроекономіка, зокрема питання виробничих мереж, вплив гетерогенності компаній та коливань на товарних ринках на монетарну та фінансову політику. Дві статті Мішеля нещодавно були опубліковані у журналі “Journal of Monetary Economics”, причому одна з них була удостоєна нагороди як краща стаття журналу JME 2024 року. Серед інших його нагород – приз за кращу статтю 2022 року, отриманий на Зимових зборах економетричної спільноти, визнання кращим молодим економістом 2020 року від Європейської економічної асоціації, а також нагорода, отримана у 2018 році на Форумі ЄЦБ у Сінтрі. На попередніх посадах головного експерта Національного банку України та стипендіата Девіда Волтона в Банку Англії Мішель отримав досвід у галузі політики.

Аарон Мегротра - головний економіст відділу ринків, що розвиваються, Банку міжнародних розрахунків у Базелі. Також працював у представництві БМР у Азійсько-тихоокеанському регіоні у Спеціальному адміністративному районі Гонконг. Перш ніж приєднатись до БМР у 2011 році, був радником Інституту перехідних економік Банку Фінляндії (BOFIT). До сфери дослідницьких інтересів Аарона належить монетарна та економічна політика ринків, що виникають. Отримав ступінь кандидата наук в Інституті Європейського університету у Флоренції (Італія).

Начальник відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України.

Має ступінь доктора філософії в галузі фінансів, який він отримав у Національному університеті “Києво-Могилянська академія”, де наразі викладає на кафедрі фінансів Факультету економічних наук.

До наукових інтересів Олександра Фарини належать макроекономіка, міжнародні фінанси, монетарна політика, а також прогнозування. Його дослідницькі праці присвячені питанням прогнозування та наукасту економічних індикаторів на основі альтернативних джерел даних, ефекту перенесення обмінного курсу, монетарній політиці малих відкритих економік, де особлива увага приділяється Україні та особливостям економічних процесів в умовах війни і післявоєнної відбудови.

Антон Груй має дев'ятирічний досвід роботи у Національному банку України, де на разі очолює команду з моделювання. Він спеціалізується на питаннях макроекономічного моделювання, прогнозування і аналізу монетарної політики, що є важливою частини завдання Національного банку з підтримання цінової стабільності.

Пан Груй також активно ділиться своїми знаннями, читаючи публічні лекції і публікуючи статті, у яких висловлює своє бачення актуальних для України економічних питань. Антон Груй отримав ступінь кандидата наук з економіки і фінансів у Карловому університеті в Чехії. Його дослідження присвячено питанню трансмісійного механізму монетарної політики у воєнний час. Він також отримав ступінь магістра з економічного аналізу в Київській школі економіки.

Антон Наков - болгарський макроекономіст, що спеціалізується на питаннях центробанкінгу та монетарної політики. У Європейському центральному банку Наков працює старшим економістом у відділі досліджень монетарної політики з 2013 року. До приходу в ЄЦБ він працював економістом в Банку Іспанії та в Раді керуючих Федеральної резервної системи США. Закінчив докторантуру з економіки в Університеті Помпеу Фабра (Барселона) у 2007 році.

Еліна Рибакова працює запрошеною старшою науковою співробітницею Інституту міжнародної економіки Петерсона з квітня 2023 року. Вона також є запрошеною науковою співробітницею аналітичного центру «Bruegel», директоркою з міжнародних програм та віцепрезиденткою з питань зовнішньої політики Київської школи економіки.

Її дослідження присвячені світовим ринкам, економічному державотворенню та економічному суверенітету.

Рибакова була старшою запрошеною науковою співробітницею в Центрі нової американської безпеки (2020–2023 рр.) і науковою співробітницею Лондонської школи економіки (2015–2017 рр.).

Рибакова має більш ніж 25-річний досвід роботи у сфері фінансових ринків і досліджень. Вона обіймала низку високих посад, зокрема заступниці головного економіста в Інституті міжнародних фінансів у Вашингтоні, директорки-розпорядниці і керівниці з питань досліджень в Європі, Близькому Сході і Африці, директорки і головної економістки з питань росії і СНД в «Citigroup». До цього Рибакова була економісткою в Міжнародному валютному фонді у Вашингтоні (1999–2008 рр.) з питань фінансової стабільності, макроекономічної політики для країн-експортерів товарів, і фіскальної політики.

Рибакова має багатий досвід публічних виступів. Вона брала участь і очолювала панелі за участі провідних науковців, творців політики і керівників вищого рівня. Вона часто співпрацює CNN, BBC, Bloomberg, CNBC, і NPR. Рибакову часто цитують і публікують світові медіа, зокрема the New York Times, Wall Street Journal, Financial Times, Washington Post, The Guardian, Le Monde, El Pais та інші видання. Рибакова здобула ступінь магістра економіки в Університеті Ворика (1999 р.), де її нагородили премією Шива Натха за видатні академічні успіхи. Вона отримала ступінь магістра в галузі науки про дані Університету Вірджинії (США).

Френк Сметс є радником Ради директорів Європейського центрального банку (ЄЦБ) і викладачем економіки за сумісництвом в Гентському університеті. Раніше обіймав посади генерального директора Генерального директорату з економічних питань (2017–2022 рр.), радника президента (2013–2017 рр.), очолював відділ досліджень (2008–2013 рр.) в Європейському центральному банку. Він є науковим співробітником Центру дослідження економічної політики. Його численні праці на монетарні та макроекономічні теми опубліковані в авторитетних академічних журналах.

Він був головним редактором видання «International Journal of Central Banking» у 2008–2010 рр.

До того як пан Сметс приєднався до ЄЦБ в 1998 році, він був дослідником з економічних питань в Банку міжнародних розрахунків. Має ступінь кандидата економічних наук Єльського університету.

Лукаш Постек обіймає посаду радника з питань економіки відділу економічного аналізу і досліджень Національного банку Польщі.

Пан Постек має ступінь доктора філософії з економіки факультету економічних наук Варшавського університету, у якому він працює доцентом.

Його основні дослідницькі інтереси включають моделювання нелінійностей та асиметрій, а також моделі прогнозування дефолтів.

Ніколя Верон був співзасновником аналітичного центру «Bruegel» у Брюсселі у 2002–2005 рр. Приєднався до Інституту міжнародної економіки Петерсона у Вашингтоні у 2009 році і наразі працює в обох організаціях на посаді старшого наукового співробітника.

Його дослідження стосуються насамперед політик з питань фінансових систем і фінансових послуг в Європі.

Випускник Політехнічної та Гірничої шкіл Франції. Працював на керівних посадах в уряді Франції та приватному секторі у 1990-х та на початку 2000-х років.

Він також є незалежним членом правління глобального підрозділу репозитарію торгівлі деривативами в Депозитарно-трастовій та кліринговій корпорації (DTCC), компанії фінансової інфраструктури, яка працює на некомерційній основі.

У вересні 2012 року «Bloomberg Markets» включив Верона до свого щорічного глобального списку «50 найвпливовіших людей» за його підтримку Європейського банківського союзу на ранніх етапах.

Шебнем Калемлі-Озджан — заслужена професорка економіки, що отримала відзнаку імені Ніла Московича в Університеті Меріленда, Коледж-Парк.

Пані Калемлі-Озджан є науковою співробітницею Національного бюро економічних досліджень (NBER) та Центру досліджень економічної політики (CEPR).

Наразі пані Калемлі-Озджан є співредакторкою журналу «Американський економічний журнал: макроекономіка» ( American Economic Journal: Macroeconomics) та входить до редакційної колегії наукового журналу «Американський економічний огляд» (American Economic Review).

Пані Калемлі-Озджан також працює в економічних консультативних комітетах Федеральної резервної системи Нью-Йорка та Банку міжнародних розрахунків.

У 2008 році пані Калемлі-Озджан була стипендіаткою Даусенберга в Європейському центральному банку, а в 2010–2011 роках обіймала посаду провідної економістки / радниці з питань країн Близького Сходу та Північної Африки у Світовому банку.

Також пані Калемлі-Озджан отримувала стипендію імені Хюбліна-Нормана від Банку Англії та Ради з міжнародних відносин у 2017–2018 роках.

У 2019-2020 роках пані Калемлі-Озджан працювала старшою радницею з питань політики та заступницею директора Міжнародного валютного фонду.

Вона є першою турецькою соціологинею, яка отримала премію Марії Кюрі IRG у 2008 році за дослідження європейської фінансової інтеграції.

Її дослідження зосереджені на русі капіталу, макроекономічних коливаннях та недосконалостях фінансових ринків, у них використані великі дані (big data) щодо міжнародних компаній та банків.

Наразі вона працює над дослідженням впливу пандемії COVID на логістику та вузькі місця мережі постачання, банкрутства компаній та інфляцію.

Євгеній Скок —макроекономіст, до сфери професійних інтересів якого належить монетарна економіка та розробка макрофінансової політики.

Пан Скок є доктором наук та дослідником у Школі менеджменту Ліверпульського університету. Протягом попередніх років він обіймав посади стажера-дослідника у Федеральному банку Німеччини та Національному банку Словаччини. Крім того, він працював головним експертом з питань монетарної політики у Раді Національного банку України (НБУ).

З 2009 року Євгеній Скок обіймав різні посади в НБУ, переважно в Департаменті монетарної політики, та здобув десятирічний досвід роботи в центральному банку.

Д-р Джейкоб Фанк Кіркегор — старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона (PIIE) та старший науковий співробітник (резидент) Німецького фонду Маршалла США (GMF) в брюссельському офісі GMF з вересня 2020 року. Восени 2022 року Джейкоб приєднався до приватної компанії з дослідження фінансових ринків у Нью-Йорку «22V», де обіймав посаду керівника департаменту європейських досліджень. Він працює в PIIE з 2002 року, а з 2013 року є постійним старшим науковим співробітником . Перш ніж розпочати свою діяльність у PIIE він працював у Міністерстві оборони Данії, Організації Об'єднаних Націй в Іраку, а також у приватному фінансовому секторі. Він є автором, співавтором або співредактором книг «Трансатлантичні економічні виклики в епоху зростаючої багатополярності» (2012), «Пенсійна реформа в США»: «Досвід інших країн» (2009), «Активне скорочення висококваліфікованої робочої сили в Америці»: «Наслідки для імміграційної політики» (2007) та «Трансформація європейської економіки» (2004). Він закінчив Спеціальну школу розвідки та лінгвістики данської армії та отримав звання першого лейтенанта. Також д-р Джейкоб Фанк Кіркегор є випускником Орхуського університету в Орхусі, Данія, Колумбійського університету у Нью-Йорку та отримав ступінь доктора філософії з політекономії в Університеті Джона Хопкінса, Школа перспективних міжнародних досліджень. Д-р Джейкоб Фанк Кіркегор часто з'являється у світових ЗМІ, а його поточні дослідження присвячені європейській економіці та реформам, трансатлантичним економічним та політичним відносинам, інституційним реформах ЄС, ефективним стратегіям декарбонізації, довгостроковим перспективам економічного зростання Китаю, імміграції, тенденціям та оцінкам прямих іноземних інвестицій, пенсійним системам, демографії, офшоризації та впливу інформаційних технологій на продуктивність.

Марек Ярочінський — головний економіст Генерального директорату з досліджень Європейського центрального банку. Його дослідження з макроекономіки та економетрики були опубліковані, зокрема, у таких виданнях як «Аmerican Economic Journal: Macroeconomic», «Journal of Econometrics», «The Review of Economics and Statistics» та «Journal of International Economics». Пан Ярочінський отримав науковий ступінь кандидата економічних наук Університету Помпеу Фабра у Барселоні.

У 2004 році Володимир Лепушинський почав працювати в Національному банку України на посаді економіста з прогнозування результатів грошового ринку. З 2008 по 2019 роки він обіймав посади начальника відділу, заступника начальника управління, начальника управління стратегії монетарної політики і заступника директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу. У грудні 2019 року його призначили директором департаменту монетарної політики та економічного аналізу. Він сприяв реалізації режиму інфляційного таргетування в Україні, створенню стратегічних документів про монетарну політику і розробці засад монетарної політики.

У 2004 році пан Лепушинський здобув диплом магістра з фінансів (з відзнакою) Київського національного економічного університету. Він отримав ступінь кандидата наук в Українській академії банківської справи. Пан Лепушинський є автором багатьох публікацій з питань монетарної політики, макроекономіки і моделювання.

Деміен Капель працює економістом у дослідницькому департаменті Міжнародного валютного фонду. З моменту приєднання до МВФ у 2020 році він обіймав посади в департаменті африканських країн та дослідницькому департаменті. Здобув ступінь магістра в Паризькій школі економіки та ступінь доктора філософії в Прінстонському університеті. Його дослідження зосереджені на макрофінансах, політиці стабілізації інфляції, а також на ролі систем вищої освіти у формуванні економічної нерівності, зростанні та мобільності поколінь.

Паоло Каваїно - старший економіст Банку міжнародних розрахунків (БМР). До приходу в БМР він працював у Міжнародному валютному фонді в дослідницькому департаменті та департаменті африканських країн. Сфера його наукових інтересів - міжнародна макроекономіка та фінанси. Його поточна робота зосереджена на монетарній та валютній політиці країн, що розвиваються, визначальних факторах валютних курсів та ролі міжнародних фінансових недосконалостей.

Алекс Нікольсько-Ржевський - професор економіки бізнес-коледжу Ліхайського університету, в якому він викладає з 2012 року. До того він обіймав посаду доцента в Мемфіському університеті з 2006 по 2012 роки. Має ступінь кандидат економічних наук і магістра з фізики. Крім своєї наукової діяльності він також виконує роль радника з розвитку досліджень у Міжнародному валютному фонді (МВФ). Дослідження професора Нікольсько-Ржевського зосереджені в першу чергу на питаннях прикладної макроекономіки, з особливим акцентом на аналізі монетарної політики і фінансів. Його наукові дослідження були опубліковані в престижних наукових журналах, включаючи «Journal of Monetary Economics», «Journal of Money Credit and Banking» та «Journal of Banking and Finance».

Кіліан Губер досліджує взаємодію між фінансовим сектором і реальною економікою, а також поширення шоків у різних частинах економіки.

У своїй науковій діяльності він аналізує, як структура і стан банків впливає на розвиток фірм, та як фірми реагують на коливання процентних ставок і цін на активи, як зв’язки між різними галузями і регіонами формують макроекономічне зростання, а також як дискримінаційні ідеології шкодять фірмам.

Кіліан Губер був нагороджений стипендією родини Сайєх на вивчення макроекономіки у Чиказькому інституті Бекера Фрідмана та отримав ступінь доктора філософії Лондонської школи економіки (LSE).

Його праця була відзначена стипендіями Слоуна та Ламфалуссі.

Альберто Фернандес-Дієс працює в Європейській Комісії з 2015 року. Спочатку працював у Генеральному директораті з питань сусідства та переговорів щодо членства, де координував фінансову допомогу країнам Східного партнерства та відносини з міжнародними фінансовими установами. Після цього, у 2018 році працював аудитором соціальних фондів ЄС в Іспанії. У 2019-2022 роках працював у Генеральному директораті з питань торгівлі на посаді координатора політики щодо України. З вересня 2022 року очолює торговельно-економічний відділ Представництва ЄС в Україні.

До цього Альберто три роки працював у банківському секторі в Брюсселі, а також координував економічні питання під час головування Іспанії в Раді ЄС у 2010 році в Постійному представництві Іспанії при ОБСЄ у Відні. Також був волонтером ООН у 2007-2008 роках у Сан-Паулу, Бразилія.

Альберто - економіст, має два магістерські ступені: Європейська економіка (Коледж Європи, Брюгге) та міжнародні відносини і дипломатія (Іспанська дипломатична школа, Мадрид).

Професор фінансової економіки Університету Бірмінгема. Він отримав ступінь бакалавра в Національному університеті “Острозька академія” (Україна), закінчив магістерську програму EERC (Консорціум економічних досліджень та освіти) в Україні, а також отримав ступінь магістра у Бостонському коледжі. Захистив ступінь доктора філософії в Європейському університеті Віадріна (Німеччина). До початку роботи на факультеті Університету Бірмінгема Олександр працював в Університеті Суонсі, Університеті Шеффілда, Університеті Дарема, Університеті Східної Англії, Університеті Роберта Гордона та Німецькому інституті економічних досліджень (DIW Berlin). Сфера його наукових інтересів охоплює соціальні мережі, аналіз цін онлайн, аналітику великих даних, банківську справу, міжнародні фінанси та економіки ринків, що розвиваються.

Головний економіст Федерального резервного банку у Вашингтоні, округ Колумбія, де він працює з 2016 року. Він спеціалізується на питаннях макроекономіки та фінансової економіки з фокусом на фінансових обмеженнях для компаній та монетарній політиці. Він отримав ступінь доктора економічних наук у Лондонській школі економіки, а до роботи у Федеральному резерві викладав в Університеті Помпеу Фабра та Бостонському університеті.

Навчався у Київському університеті ім. Шевченка, який закінчив за спеціальністю «правознавство» (2004).

У 2016 році закінчив Університет Лондона. Магістр права.

З 2010 по 2019 юрист з питань регулювання підприємницької діяльності, врегулювання спорів та банкрутства адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-право».

2010 року призначений консультантом із розвитку приватного сектора Групи Світового банку. На цій посаді він надавав технічну підтримку урядам України та країн Центральної Азії.

З серпня 2019 року Міністр юстиції України.

Якуб Гровєц (доктор філософії з 2007 року) - керівник відділу в Національному банку Польщі, а також професор і завідувач кафедри кількісної економіки у Варшавській школі економіки, Польща. Його наукові інтереси включають теорію економічного зростання, макроекономічні виробничі функції, автоматизацію та штучний інтелект, вимірювання продуктивності, людський та соціальний капітал. Він публікував свої дослідження в численних високоякісних академічних журналах, таких як «Journal of Economic Dynamics and Control», «International Journal of Central Banking», «Social Networks», «Macroeconomic Dynamics», «Journal of Economic Surveys», «Economic Theory» або «Economics Letters». Він отримав кілька нагород за видатні наукові досягнення, включаючи нагороду Національного наукового центру (2020) та нагороду Міністерства науки та вищої освіти Польщі (2014). У 2022 році опублікував книгу «Прискорення економічного зростання: Уроки 200 000 років технологічного прогресу та людського розвитку", яка розглядає розвиток людської цивілізації в єдиній всеохоплюючій структурі.

Доктор філософії Базельського університету та співробітник Лабораторії ціноутворення в Гарварді. Його дослідження зосереджені на емпіричній макроекономіці, зокрема на ціноутворенні та інфляції. Його попередній професійний досвід охоплює дослідницькі та політичні посади в Банку міжнародних розрахунків, Швейцарському національному банку та Дослідницькій асоціації центральних банків (CEBRA).

В'ячеслав Шереміров - старший економіст дослідницького відділу Федерального резервного банку Бостона. Він цікавиться загальними темами макроекономіки та міжнародних фінансів. Його дослідження були опубліковані в таких рецензованих журналах, як «Journal of Monetary Economics», «Journal of International Economics», «Journal of Public Economcis» та «Journal of the European Economic Association», а також представлені на численних семінарах та конференціях. Шереміров отримав ступінь доктора філософії з економіки в Каліфорнійському університеті, Берклі.

Віталія Яремко - доцентка кафедри економіки в Коледжі Святої і Неподільної Трійці у Дубліні. Здобула ступінь доктора філософії з економіки в Каліфорнійському університеті в Берклі у 2023 році. Її дослідження охоплюють теми з макроекономіки, порівняльної економіки та економічної історії. Вона публікувалася в «Journal of Money, Credit, and Banking» та «Comparative Economic Studies». У недавніх дослідженнях Віталія використовує методику рандомізованих контрольованих досліджень щоб оцінити вплив макроекономічних очікувань домогосподарств та фірм на прийняття рішень. Її робота у сфері порівняльної економіки та економічної історії приділяє особливу увагу впливу соціалістичних інститутів та політики на індивідуальні та сукупні показники.

Очолює Центр економічної стратегії від створення в травні 2015 року. Здійснює загальне управління Центром, представляє його в стосунках із партнерами. Із 2020 року входить до Ради розвитку Мистецького арсеналу, Наглядової ради Фундації DEJURE та правління StateWatch. З 2021 року очолює правління “Громадського телебачення”. Гліб Вишлінський має понад 25 років досвіду в економічному аналізі та дослідженнях. З 2010 року до квітня 2015 року Гліб обіймав посаду заступника директора GfK Ukraine, лідера українського ринку соціальних та маркетингових досліджень, загалом в GfK Ukraine Гліб працював з 2003 року. До цього протягом 1997-2003 років обіймав посади головного економіста, директора з публікацій та заступника директора Міжнародного центру перспективних досліджень. Гліб розпочав свою кар’єру як економічний журналіст та редактор, в 1993-1998 рр. працював в різних друкованих медіа.

Гедимінас Шимкус приєднався до Банку Литви у 2002 році і за 18 років роботи в цій установі послідовно просувався по кар'єрних сходах, набуваючи досвіду у сфері банківського нагляду, фінансової стабільності, аналізу та прогнозування розвитку світової та внутрішньої економіки, збору та розповсюдження статистичних даних, формування монетарної політики, прийняття рішень у сфері макропруденційної та економічної політики. Два роки, проведені в Європейському центральному банку (ЄЦБ), ще більше поглибили його знання та досвід. Як член правління Банку Литви, він відповідав за питання банківської та фінансової стабільності, а також дослідження. На посаді Голови Правління Банку Литви Гедимінас Шимкус курує монетарну політику, дослідження, а також організаційне управління (адміністрування) в тій мірі, в якій воно здійснюється Департаментом стратегії та управління і Відділом внутрішнього аудиту.

Сергій Степанчук - професор економіки в Університеті Саутгемптона. Здобув ступінь магістра економіки в Київській школі економіки у 2003 році та ступінь доктора філософії в Університеті Пенсильванії у 2011 році. У минулому працював науковим співробітником у Центральному банку Угорщини. До сфери його наукових інтересів належать макроекономіка, обчислювальні методи, економіка праці, державні фінанси. Його роботи публікуються у провідних економічних журналах, таких як «Review of Economic Studies», «Journal of Monetary Economics», «Journal of International Economics», «International Economic Review».

Перед тим, як заснувати OGResearch у 2006 році разом з невеликою групою провідних макроекономістів у Празі, Девід працював у Міжнародному валютному фонді. В рамках цієї роботи він консультував десятки центральних банків з питань монетарної політики по всьому світу. Він також був радником голови Чеського національного банку під час фінансової кризи і впровадив систему прогнозування та аналізу чеської економіки на основі моделей.

Девід допоміг низці центральних банків перейти до гнучких режимів обмінного курсу та запровадити систему інфляційного таргетування. Протягом своєї кар'єри він регулярно співпрацював з академічними установами, такими як Економічний інститут Чеської академії наук та Празька школа економіки.

Девід Вавра має ступінь доктора філософії з економічних наук.

Тимофій Милованов — президент Київської школи економіки, професор Піттсбурзького університету. З 2016 по 2019 рік Тимофій Милованов обіймав посаду заступника Голови Ради Національного банку України, а з 2019 по 2020 рік — Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

З грудня 2020 року по листопад 2023 року доктор Милованов працював на посаді радника керівника Офісу Президента України. З 2021 по 2023 рік Тимофій Милованов очолював наглядову раду «Укроборонпрому», а у 2024 році був повторно призначений її членом.

Тимофій Милованов отримав ступінь доктора економічних наук в Університеті Вісконсин-Медісон у 2004 році і викладав у кількох провідних університетах, зокрема Рейнському університеті Фрідріха-Вільгельма в Бонні, Пенсильванському університеті, Університеті штату Пенсильванія та Піттсбурзькому університеті. Його наукові статті були опубліковані у таких авторитетних журналах, як Econometrica, American Economic Review і Review of Economic Studies. Під час Революції Гідності доктор Милованов став співзасновником VoxUkraine, створеного з метою покращення економічного дискурсу в Україні. У 2014 та 2015 роках він був визнаний найкращим економістом за версією журналу «Forbes Україна».

Доктор Милованов очолює Київську школу економіки і перетворив її з магістерської програми з економіки на повноцінний університет, провідний український аналітичний центр KSE Institute, відомий благодійний фонд та бізнес-школу з найвищим рейтингом.

З лютого 2017 року Владислав є членом Ради директорів Міжнародного валютного фонду. Як заступник Виконавчого директора Владислав представляє Україну та 15 інших європейських країн.

До роботи в МВФ Владислав зробив видатну банківську кар'єру, обіймаючи посаду заступника Голови Національного банку України та відповідаючи за реформи фінансового сектору та трансформацію центрального банку. До приходу в НБУ в 2014 році Владислав обіймав посаду фінансового директора UniCredit Bank в Україні, а також керував проектами Групи з реструктуризації в Центральній та Східній Європі.

До цього Владислав займався науковою та консалтинговою діяльністю. Владислав займався некомерційною діяльністю, зокрема був членом Національної ради реформ (2014-2016), головою Банківського комітету Американської торговельної палати в Україні (2010-2014) та членом Ради директорів Київської школи економіки (2012-2014).

З моменту вторгнення Росії в Україну Владислав перебуває в центрі багатьох міжнародних проектів з надання фінансової підтримки Україні та планування її післявоєнної реконструкції та модернізації. Наразі він зосереджується на побудові архітектури реформ і відновлення та створенні механізмів фінансування післявоєнної відбудови України, в тому числі на рівні міст.

Дмитро Олійник працює у фінансовій системі України з 2005 року.

Розпочав трудовий шлях з посади фахівця відділення Укрсиббанку. Після цього упродовж 2007–2013 років працював в українських та міжнародних банках.

У 2013 році розпочав роботу в міжнародній компанії ПАТ "Прайсуотерхаускуперс" (PwC), надаючи консалтингові послуги банкам в регіоні Центральної і Східної Європи та державним установам України.

Із 2017 року працював директором департаменту кредитних ризиків та оцінки активів Ощадбанку, згодом – директором генерального департаменту з управління ризиками цього державного банку.

У 2019 році працював директором Департаменту фінансової політики Міністерства фінансів України.

З травня 2021 року і до призначення в Національний банк був генеральним директором директорату з питань економічної політики Офісу Президента України.

У 2007 році закінчив Хмельницький національний університет за спеціальністю "Економічна кібернетика", у 2011 році – аспірантуру цього ж університету. З 2020 року навчається в аспірантурі ДННУ "Академія фінансового управління".

Гіта Гопінат обіймає посаду першої заступниці Директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду (МВФ) з 21 січня 2022 року. На цій посаді вона керує роботою персоналу, представляє МВФ на багатосторонніх форумах, підтримує контакти на високому рівні з урядами держав-членів і членами Ради директорів, засобами масової інформації та іншими установами, очолює роботу МВФ у сфері нагляду та пов'язаних з ним політик, а також здійснює контроль за дослідженнями і флагманськими публікаціями. З 2019 по 2022 рік пані Гопінат обіймала посаду головної економістки МВФ. На цій посаді вона виконувала обов'язки радниці з економічних питань МВФ та директорки дослідницького відділу МВФ. До приходу в МВФ пані Гопінат була професоркою міжнародних досліджень та економіки імені Джона Зваанстри на економічному факультеті Гарвардського університету (2005–2022 рр.), а до цього — доценткою економіки в Школі бізнесу Бута Чиказького університету (2001–2005 рр.). Її дослідження, що зосереджені на міжнародних фінансах та макроекономіці, широко цитуються та публікуються у багатьох провідних економічних журналах. Вона є авторкою численних наукових статей про обмінні курси, торгівлю та інвестиції, міжнародні фінансові кризи, монетарну політику, борг, та кризи на ринках, що розвиваються.

Наразі Ума є заступницею директора Європейського департаменту МВФ, вона курує роботу з групою країн регіону, включаючи Україну. На попередніх посадах в МВФ вона була ключовим архітектором інструментарію непільгового кредитування МВФ, включаючи створення декількох кредитних інструментів, таких як гнучкі кредитні лінії, лінії привентивної підтримки ліквідності, а останнім часом - Траст стійкості та стабільності. Її досвід роботи на посаді керівника місії охоплює країни Західної півкулі та Близького Сходу. Ума також є співавтором статей з питань запобігання кризам, фінансового розвитку, підвищення економічної стійкості до стихійних лих та сприяння економічному зростанню в малих країнах.

Джеффрі Лерер – кар’єрний дипломат із більш ніж 22-річним досвідом керівництва багатопрофільними програмами в Європі та Євразії, Центральній Америці та Азії. Нещодавно він отримав ступінь магістра наук після завершення елітної програми для обраних майбутніх високопоставлених державних службовців, військовослужбовців та керівників підприємств в Школі Д. Ейзенхауера. Пан Лерер також має ступінь магістра Колумбійського університету та ступінь бакалавра Брандейського університету.

Пан Лерер обіймав посади начальника відділу програмної та операційної підтримки Центру запобігання конфліктам та насильству, директора Офісу економічного розвитку та врядування місії USAID на Філіппінах, директора Офісу планування та підтримки програм у Гватемалі, директора Регіонального офісу в Таджикистані, заступника директора Офісу економічного зростання Регіональної програми для Центральної Америки та Мексики, а також директора Офісу економічного зростання в Тбілісі, Грузія. Вільно володіє російською та іспанською мовами.

Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від CFA Institute (США).

Має значний досвід роботи у інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Dragon Asset Management.

У 2015-2016 роках на посаді радника Міністра інфраструктури України координував проекти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.

У 2016-2018 роках керував проектом Prozorro.Sale в Transparency International Ukraine, здійснював координацію розробки ІТ рішень для прозорого продажу державних активів.и.

З 2018 року очолював ДП “Прозорро.Продажі”.

Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою Консультативно наглядової групи CoST Ukraine.

У 2023 році призначений на посаду заступника Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.