Андрій Пишний вступив на посаду Голови Національного банку України 7 жовтня 2022 року.

Голова керує діяльністю Національного банку у межах компетенції, визначеної Законом України "Про Національний банк України", діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах зі стейкхолдерами. У його безпосередньому підпорядкуванні перебуває також діяльність самостійних підрозділів за такими напрямами, як управління персоналом, юридичне супроводження, система управління ризиками, сфера комунікацій, захист прав споживачів фінансових послуг, безпека, збереження державної таємниці, протидія та запобігання корупції.

У фінансовому секторі Андрій Пишний працює з 2000 року.

Із березня 2014 року до листопада 2020 року він обіймав посаду голови правління АТ "Ощадбанк".

У 2012 році Андрій Пишний був обраний народним депутатом України та першим заступником голови комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. У 2009–2012 роках працював директором ТОВ "Фонд соціальної стратегії". Із серпня 2007 року до червня 2009 року Андрій Пишний – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України. З квітня 2007 року – перший заступник голови правління ВАТ "Укрексімбанк", згодом – член наглядових рад ВАТ "Укрексімбанк" та ВАТ "Ощадбанк". З 2003 року до 2007 обіймав посади члена правління, першого заступника голови правління та виконував обов’язки голови правління ВАТ "Ощадбанк". Розпочав кар’єру банкіра у 2000 році з посади керівника департаменту правового забезпечення ВАТ "Ощадбанк".

У 1996 році Андрій Пишний почав працювати викладачем, асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.

Андрій Пишний закінчив Чернівецький державний університет за спеціальністю "Правознавство" та Українську академію банківської справи Національного банку України за спеціальністю "Банківська справа". Має ступінь кандидата юридичних наук.

Марта Кайтлі – Перша заступниця Голови Національного банку Польщі, професорка Факультету політичної економії, права і економічної політики Варшавської школи економіки.

У 2007-2010 роках Марта перебувала на дипломатичній службі. Вона очолювала політичний і економічний відділ Посольства Польщі у Республіці Корея.

Протягом тривалого часу пані Кайтлі є членкинею Освітньої ради НБП та журі конкурсу НБП на кращого журналіста з питань економіки ім. Владислава Грабського.

28 лютого 2020 року Президент Республіки Польща Анджей Дуда за поданням Голови Національного банку Польщі призначив Марту Кайтлі членкинею Правління НБП з 8 березня 2020 року.

Ваграм Степанян, громадянин Вірменії, із червня 2021 року є постійним представником МВФ в Україні. До цього протягом 12 років працював у різних департаментах у штаб-квартирі МВФ, де займався питаннями монетарної, фіскальної політики та структурних реформ у широкому колі країн, зокрема Албанії, Чорногорії, Угорщині, Румунії, а також країнах Перської затоки. Перш ніж приєднатися до команди МВФ, Ваграм Степанян працював у Світовому банку. Він отримав дипломи за спеціальністю економіка, бізнес-адміністрування та фінанси у Державному економічному університеті Вірменії, Американському університеті Вірменії та Лондонському університеті відповідно.

Міхал Бжоза-Бжезіна – професор Варшавської школи економіки та економічний радник у Національному банку Польщі. Сфера його дослідницьких інтересів включає макроекономіку, монетарну економіку та теорію циклу ділової активності. Раніше він працював у Європейському центральному банку та Національному банку Австрії. Його дослідження опубліковано, зокрема, в таких наукових журналах: “Journal of the European Economic Association”, “Journal of Money Credit and Banking”, “Journal of International Money and Finance”, “Journal of Monetary Economics” та “European Economic Review”.

Фабіо Гіроні – професор економіки в Університеті Вашингтона. Працює науковим співробітником за програмою міжнародних фінансів та макроекономіки Національного бюро економічних досліджень (NBER), а також за програмою міжнародної макроекономіки і фінансів у Центрі дослідження економічної політики та є співробітником Експертної мережі з питань бізнес-циклу зони євро. Також він член Консультативної ради міжнародних фінансів.

Марчін Бєлецький є радником з економічних питань у Національному банку Польщі (Департамент економічного аналізу та досліджень, відділ прикладних досліджень) та доцентом Варшавського університету. Раніше він працював у Європейському центральному банку у генеральному департаменті економічного прогнозування та моделювання політики. Має ступінь кандидата наук Варшавського університету.

До сфери дослідницьких інтересів Марчіна Бєлецького належать взаємозв'язок між демографією та монетарною політикою, коливання бізнес-циклу, динаміка розвитку компаній та ендогенне зростання. У своїх дослідженнях він використовує різноманітні моделі гетерогенних моделей. Його дослідження опубліковано зокрема у таких наукових журналах: “Journal of European Economic Association”, “Journal of Monetary Economics”, “Journal of Money, Credit, and Banking” та “European Economic Review”.

Беата Яворчик – головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у Лондоні. Стала першою жінкою, якій була запропонована постійна посада професорки економіки в Оксфордському університеті, однак зараз вона в академічній відпустці. Також вона є науковою співробітникцею Коледжу всіх душ (Оксфорд) та директоркою напряму міжнародної торгівлі в Центрі дослідження економічної політики (CEPR) у Лондоні. Членкиня дорадчого наукового комітету Інституту економічних досліджень (ifo) при Мюнхенському університеті та виконавчого і наглядового комітету Центру економічних досліджень і післядипломної освіти (CERGE-EI) у Празі. Перш ніж прийняти пропозицію від Оксфорду, вона працювала у Світовому банку у Вашингтоні, округ Колумбія, де займалася дослідженнями, кредитними операціями та розробленням рекомендацій щодо політики. Отримала ступінь доктора філософії у Єльському університеті, а також ступінь бакалавра економіки з відзнакою в Університеті Рочестера.

З вересня 2009 року доктор Ікка Корхонен працює директором Інституту перехідних економік Банку Фінляндії (BOFIT), який займається дослідженням та аналізом основних перехідних економік, зокрема росії та Китаю. До цього він обіймав різні посади в Банку Фінляндії, де працював з 1995 року, а також був запрошеним науковцем в інституті при Європейському університеті, в Національному банку Австрії, Грошово-кредитному управлінні Гонконгу, а також викладав у Київській школі економіки, Токійському торговельному університеті та Національному університеті Йокогами. Серед дослідницьких інтересів доктора Корхонена – монетарна та курсова політика в країнах з ринками, що розвиваються, а також економічні ефекти надлишку сировини та корупції. Починаючи з 2014 року він також багато пише про ефекти від економічних санкцій.

Луїджі Палумбо – кандидат на отримання докторського ступеня з економіки, менеджменту та кількісних методів аналізу в Університеті Тушіа (Італія). Отримав диплом магістра менеджменту в Університеті Сієни (Італія) та магістра прикладної економіки в Державному коледжі Буффало (США).

Луїджі Палумбо працює в Банку Італії в директораті економічного прогнозування та монетарної політики. За своєю посадою займається короткостроковим прогнозуванням споживчих цін та економічної активності. Є активним членом робочої групи сканерних даних Комітету експертів Організації Об’єднаних Націй з великих даних і науки про дані для офіційної статистики. Крім того, він провів тренінг із вебскрепінгу для фахівців з офіційної статистики в Центрі великих даних ООН для Африки з метою розвитку можливостей науки про дані в національних статистичних управліннях.

Раніше Луїджі Палумбо обіймав різні відповідальні посади в Європі та Азії в одній із транснаціональних корпорацій. Крім того, займався підприємницькою діяльністю в Італії та Гонконзі, заснувавши компанії в обох цих країнах. Його дослідницькі інтереси охоплюють різноманітні сфери, такі як споживчі ціни, прогнозування, аналітика в реальному часі з використанням методів вебскрепінгу та прикладний штучний інтелект.

Олександр Талавера - професор фінансової економіки Університету Бірмінгема. Він отримав ступінь бакалавра в Національному університеті “Острозька академія” (Україна), закінчив магістерську програму EERC (Консорціум економічних досліджень та освіти) в Україні, а також отримав ступінь магістра у Бостонському коледжі. Захистив ступінь доктора філософії в Європейському університеті Віадріна (Німеччина). До початку роботи на факультеті Університету Бірмінгема Олександр працював в Університеті Суонсі, Університеті Шеффілда, Університеті Дарема, Університеті Східної Англії, Університеті Роберта Гордона та Німецькому інституті економічних досліджень (DIW Berlin). Сфера його наукових інтересів охоплює соціальні мережі, аналіз цін онлайн, аналітику великих даних, банківську справу, міжнародні фінанси та економіки ринків, що розвиваються. Його роботи були опубліковані у провідних економічних журналах (наприклад, “American Economic Review”, “Journal of European Economic Association”, “European Economic Review”).

Баррі Ейхенгрін – професор кафедри економіки та політичних наук Каліфорнійського університету, Берклі, де працює з 1987 року. Провідний експерт з питань монетарної та фіскальної системи як з історичного погляду, так і їх сучасного стану.

У 1997–1998 роках працював старшим радником з питань політики в Міжнародному валютному фонді. Науковий співробітник Центру дослідження економічної політики (CEPR) з 1984 року та Національного бюро економічних досліджень (NBER) з 1986 року. Член Американської академії мистецтв і наук (курс 1997 року).

Серед книг його авторства "Exorbitant Privilege: The Rise and Fall of the Dollar and the Future of the International Monetary System” (2012), “Hall of Mirrors: The Great Depression, the Great Recession, and the Uses-and Misuses-of History” (2015), “How Global Currencies Work: Past, Present, and Future” (2017), “Globalizing Capital: A History of the International Monetary System – Third Edition” (яка перевидавалася багато разів, останній раз у 2019 році) та “In Defense of Public Debt” (2021), і це лише деякі з його праць.

У 2022 році професор Ейхенгрін долучився до проєкту польської влади, спрямованого на просування Польщі в міжнародних засобах масової інформації, написавши статтю “Poland Gangnam Style”.

Олексій Кривцов – старший дослідник Департаменту економічних і фінансових досліджень Банку Канади. Його дослідницькі інтереси зосереджені на коливаннях циклу ділової активності і, зокрема, монетарній теорії та політиці. Олексій Кривцов досліджував питання поведінки споживчих цін, реальний вплив шоків монетарної політики, динаміку націнок і витрат протягом циклу ділової активності.

Олексій Кривцов здобув ступінь кандидата наук з економіки в Університеті Міннесоти в 2004 році.

Міхне Константінеску працює у відділі досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України, викладає в Центрі управління міською нерухомістю (CUREM) при Цюрихському університеті, є запрошеним науковцем у Київській школі економіки. Має великий досвід роботи на управлінських і керівних посадах різного рівня у сфері фінансів, нерухомості та діяльності центральних банків.

То Фам працює старшою викладачкою фінансів на кафедрі економіки та пов’язаних наук в Університеті Йорка, Великобританія. Її основні дослідницькі інтереси лежать на перетині прикладної економіки та науки про дані, особливу увагу вона приділяє гендерній економіці та фінансам. Її праці були опубліковані, зокрема, у таких провідних наукових виданнях, як “American Economic Review”, “Journal of Comparative Economics”, “European Economic Review” та “Journal of Corporate Finance”.

Юрій Городніченко – українець за походженням, професор факультету економіки Каліфорнійського університету, Берклі. Здобув ступінь бакалавра та магістра за програмою EERC (Консорціум економічних досліджень та освіти) при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”, а також ступінь доктора філософії в Мічиганському університеті. Значна частина його досліджень присвячена монетарній політиці (ефекти, оптимальний дизайн, інфляційне таргетування), фіскальній політиці (контрциклічна політика, мультиплікатори державних видатків), оподаткуванню (уникнення податків, нерівність доходів), економічному зростанню (довгострокові детермінанти, глобалізація, інновації, недосконалість фінансових ринків) та бізнес-циклам. Юрій Городніченко є членом редакційних колегій багатьох видань, у тому числі “Journal of Monetary Economics” та “VoxUkraine” (www.voxukraine.org). Він активний та успішний дослідник. Його праці публікувалися у провідних економічних журналах “American Economic Review”, “Journal of Political Economy”, “Review of Economic Studies”, а також згадувалися і цитувалися у політичних дискусіях та засобах масової інформації. Отримав численні нагороди за свої дослідження.

Торбйорн Бекер – директор Стокгольмського інституту перехідної економіки (SITE) у Стокгольмській школі економіки у Швеції з 2006 року та є членом ради директорів кількох економічних дослідницьких інститутів у Східній Європі, зокрема Київської школи економіки. До цього він дев'ять років працював у Міжнародному валютному фонді (МВФ), де його робота була зосереджена на міжнародних макроекономічних, економічних кризах і питаннях, пов'язаних з міжнародною фінансовою системою. Має ступінь доктора філософії Стокгольмської школи економіки, публікувався у провідних академічних журналах і був співавтором кількох книг і політичних звітів, присвячених росії та Східній Європі. Нещодавно став співавтором ряду публікацій Центру дослідження економічної політики, присвячених Україні, зокрема: “Макроекономічна політика для України”, “Програма відбудови України”, “Фінансування перемоги України — чому і як”, а також співавтором розділу про антикорупційну політику в книзі “Відновлення України: принципи та політика”.

Пьотр Жук – заступник директора Департаменту економічного аналізу Національного банку Польщі. Із 2021 до 2022 року очолював відділ світової економіки у тому ж департаменті. До цього працював на посаді економіста у Національному банку Польщі, Європейському центральному банку, канцелярії Прем'єр-міністра та у Міністерстві економіки Польщі. У 2015 році здобув ступінь доктора філософії у Варшавській школі економіки. Є автором і співавтором статей та досліджень з питань монетарної політики та фінансової стабільності, потоків капіталу, пенсійної економіки та реальної конвергенції.

Еспер Лінде – радник і начальник відділу монетарного моделювання в Департаменті ринків грошей та капіталу Міжнародного валютного фонду. Свою трудову діяльність Лінде розпочав у Банку Швеції, де працював на посаді економіста-дослідника та керівника підрозділу моделювання монетарної політики, займався розробленням динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги RAMSES, яка використовується Банком Швеції як основний інструмент прогнозування та аналізу сценаріїв. З 2008 до 2014 року Еспер був начальником сектору у відділі міжнародних фінансів Федеральної резервної системи у Вашингтоні, де його основною сферою відповідальності була робота з міжнародними сценаріями на платформі даних Tealbook. У 2014 році Лінде повернувся до Банку Швеції начальником дослідницького підрозділу, цю посаду він обіймав до 2019 року, після чого приєднався до команди МВФ. Лінде – науковий співробітник Центру дослідження економічної політики (CEPR), а його дослідження з питань монетарної та фіскальної політики публікуються у провідних наукових журналах.

Матіас Трабандт – професор макроекономіки на кафедрі економіки та бізнесу Франкфуртського університету імені Гете (Франкфурт на Майні). Він також є науковим співробітником Інституту економічних досліджень Галле (IWH) та заступником редактора журналу “Review of Economic Dynamics”.

У сфері дослідницьких та викладацьких інтересів Матіаса Трабандта – макроекономіка, монетарна економіка, державні фінанси, економіка праці, міжнародна макроекономіка, фінансові викривлення, прикладна економетрика та епідемії. Його дослідження були опубліковані, наприклад, у таких виданнях, як “American Economic Journal: Macroeconomics, Econometrica”, “Journal of Applied Econometrics”, “Journal of Economic Dynamics and Control”, “Journal of Economic Perspectives”, “Journal of Monetary Economics”, “IMF Economic Review”, “European Economic Review”, “American Economic Review (Papers and Proceedings)”, “Review of Economic Dynamics”, “Review of Financial Studies” та “Handbook of Monetary Economics”.

До того, як Матіас розпочав свою роботу в Університеті імені Гете, він був професором Берлінського вільного університету (FU Berlin). Раніше Матіас Трабандт очолював секцію досліджень глобального моделювання відділу міжнародних фінансів Ради керуючих Федеральної резервної системи у Вашингтоні, округ Колумбія, а також обіймав посади економіста в Європейському центральному банку, Федеральному банку Німеччини і Банку Швеції.

Матіас Трабандт здобув ступінь кандидата економічних наук в Університеті Гумбольдта в Берліні.

Мішель Гассіб – молодший науковий співробітник Центру досліджень міжнародної економіки (CREi) та доцент Барселонської школи економіки. Отримав ступінь доктора філософії, а також премію Еджворта за кращу докторську дисертацію у 2022 році у Оксфордському університеті. До сфери дослідницьких інтересів Мішеля належить макроекономіка, зокрема питання виробничих мереж, вплив гетерогенності компаній та коливань на товарних ринках на монетарну та фінансову політику. Дві статті Мішеля нещодавно були опубліковані у журналі “Journal of Monetary Economics”, причому одна з них була удостоєна нагороди як краща стаття журналу JME 2023 року. Серед інших його нагород – приз за кращу статтю 2022 року, отриманий на Зимових зборах економетричної спільноти, визнання кращим молодим економістом 2020 року від Європейської економічної асоціації, а також нагорода, отримана у 2018 році на Форумі ЄЦБ у Сінтрі. На попередніх посадах головного експерта Національного банку України та стипендіата Девіда Волтона в Банку Англії Мішель отримав досвід у галузі політики.

Павел Копєц працює економічним радником у Національному банку Польщі. Сфера його досліджень включає монетарну економіку, фіскальну економіку та економічну нерівність. Його дослідження опубліковані, зокрема, у таких наукових журналах: “European Economic Review”, “Journal of Money, Credit and Banking” та “Journal of Economic Dynamics and Control”. Отримав ступінь кандидата економічних наук в Інституті Європейського університету у Флоренції.

Аарон Мегротра - головний економіст відділу ринків, що розвиваються, Банку міжнародних розрахунків. Також працював у представництві БМР у Азійсько-тихоокеанському регіоні у Спеціальному адміністративному районі Гонконг. Перш ніж приєднатись до БМР у 2011 році, був радником Інституту перехідних економік Банку Фінляндії. До сфери дослідницьких інтересів Аарона належить монетарна та економічна політика ринків, що виникають. Отримав ступінь кандидата наук в Інституті Європейського університету у Флоренції (Італія).

Олександр Фарина – начальник відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України.

Має ступінь доктора філософії в галузі фінансів, який він отримав у Національному університеті “Києво-Могилянська академія”, де наразі викладає на кафедрі фінансів Факультету економічних наук.

До наукових інтересів Олександра Фарини належать макроекономіка, міжнародні фінанси, монетарна політика, а також прогнозування. Його дослідницькі праці присвячені питанням прогнозування та наукасту економічних індикаторів на основі альтернативних джерел даних, ефекту перенесення обмінного курсу, монетарній політиці малих відкритих економік, де особлива увага приділяється Україні та особливостям економічних процесів в умовах війни і післявоєнної відбудови.

Сергій Ніколайчук з липня 2021 року обіймає посаду заступника Голови Національного банку України. На цій посаді він відповідає за монетарну політику, статистику та міжнародні відносини. Сергій працював у Національному банку з 2004 до 2019 року. Він розпочав свою кар’єру на посаді економіста, а у 2015 році був призначений директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу. Сергій Ніколайчук зробив значний внесок у запровадження інфляційного таргетування в Україні та становлення дослідницької функції в Національному банку.

З вересня 2019 він обіймав посаду заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, де відповідав за аналітичну підтримку рішень з економічної політики, макроекономічний прогноз та залучення інвестицій в країну.

У квітні 2020 року Сергій Ніколайчук перейшов до фінансової групи “Investment Capital Ukraine” (ICU), де очолював напрям макроекономічних досліджень. Зокрема, відповідав за аналітичну підтримку інвестиційних рішень як на світовому, так і на внутрішньому ринках капіталу.

Сергій Ніколайчук займається дослідженням питань монетарної політики та макроекономіки. Він викладає у Київській школі економіки та Національному університеті імені Тараса Шевченка.

У 2004 році Сергій здобув ступінь магістра у Національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю “Економіка”. В тому ж університеті він отримав ступінь кандидата економічних наук.

Антоніо Спілімберго – заступник директора Департаменту досліджень Міжнародного валютного фонду. Навчався в Університеті Бокконі та здобув ступінь доктора філософії у Массачусетському технологічному університеті. З 1997 року працює в МВФ, де очолював місії в Бразилії, Італії, Словенії, росії та Туреччині. Науковий співробітник Центру дослідження економічної політики, Інституту Вільяма Девідсона та Центру дослідження і аналізу міграції (CReAm). До сфери його професійних інтересів належать міжнародна торгівля, економічний розвиток, економіка праці, політекономія та макроекономіка. Його праці опубліковано у провідних наукових журналах, зокрема “JAmerican Economic Review”, “Review of Economics and Statistics”, “American Economic Journal: Macroeconomics” та “Journal of International Economics”. Він є одним із редакторів книг “Getting Back on Track: Growth, Employment, and Rebalancing in Europe” та “Brazil: Boom, Bust, and the Road to Recovery”, а також співавтором книги “Si vax.”

Штефан Інгвес – колишній голова Банку Швеції та голова його правління. Зараз він очолює Торонтський центр світового лідерства та фінансового нагляду (Toronto Centre).

Пан Інгвес також обіймав посади заступника голови ради директорів Банку міжнародних розрахунків та голови Комітету банківської діяльності та управління ризиками БМР. Він також був членом Загальної ради ЄЦБ, першим заступником голови Європейської ради із системних ризиків, керуючим у МВФ від Швеції та членом Ради Нордично-Балтійського макропруденційного форуму.

Штефан Інгвес раніше обіймав посади керівника Базельського комітету з питань банківського нагляду, директора Департаменту монетарної політики та фінансових систем МВФ, заступника голови Банку Швеції та генерального директора Шведського органу банківської підтримки. До цього він був начальником департаменту фінансових ринків Міністерства фінансів Швеції.

Штефан Інгвес має науковий ступінь кандидата економічних наук.

Олександр Пивоварський - директор з питань розвитку ринків капіталу та фінансових ринків у Європейському банку реконструкції та розвитку, де він очолює команду практиків фінансового ринку відповідальних за підтримку заходів ЄБРР із розвитку фінансових ринків у країнах, де він вже працює, та розширення лінійки продуктів, які ЄБРР пропонує на ринку капіталу. Олександр приєднався до ЄБРР у 2008 році і працював на посаді економіста в офісі головного економіста. Його кар’єра в ЄБРР включала посади заступника директора в Офісі президента, старшого радника в його команді з корпоративної стратегії та голови постійного офісу ЄБРР в Мінську, білорусь.

Перш ніж приєднатись до ЄБРР Олександр працював у МВФ, ведучи переговори щодо стабілізаційних програм у країнах по всьому світу, а також очолював консультативні програми в Гарвардському університеті. Олександр має ступінь магістра та доктора з публічної політики Гарвардського університету та ступінь магістра історії Київського університету.