Прочитати по обличчю: кількісна оцінка впливу невербальної комунікації під час прес-конференцій Федерального комітету відкритих ринків
Доповідачка: Софія Казіннік, Федеральний резервний банк Ричмонда
Автори застосовують методику розпізнавання обличь для аналізу відео прес-конференцій Федерального комітету відкритих ринків, щоб оцінити найбільш важливий аспект невербальної комунікації – міміку. Використовуючи протоколи прес-конференцій, дослідники зіставляють отримані показники невербальної комунікації з поведінкою фінансових активів, оцінюючи вплив міміки Голови Федеральної резервної системи (ФРС) на очікування інвесторів. Виявилось, що інвестори негативно реагують на негативну міміку Голови ФРС під час прес-конференції. Цей ефект зберігається навіть при врахуванні озвученого змісту (вербального компоненту) прес-конференції та впливу додаткових пояснювальних змінних. Більше того, згаданий ефект посилюється на зустрічах, які привертають більше уваги, і у випадках, коли обговорюються майбутні заходи економічної політики (forward guidance).
Монетарні комітети з диверсифікованим складом можуть «достукатися» до різних верств населення
Доповідач: Майкл Вебер, Чиказький університет
В усьому світі комітети, які приймають рішення з економічної політики, стають все більш різноманітними за своїм складом. Безсумнівно, існують певні етичні причини для таких змін, але економічні мотиви та наслідки роботи диверсифікованих комітетів досі лишаються незрозумілими. У цьому дослідженні автори намагаються дати відповідь на питання: чи диверсифікація складу монетарного комітету (на прикладі Федерального комітету відкритих ринків (ФКВР), – головного монетарного комітету США) сприяє зростанню довіри до його рішень, а відтак чи отримує монетарний комітет більше можливостей впливати на вибір населення завдяки різноманітності власного складу. Результати дослідження показують, що білі жінки та чоловіки афроамериканці, після того як дізнаються про присутність малочисельних демографічних груп у складі ФКВР, довіряють такому монетарному комітету більше і схильні переглянути свої очікування відносно безробіття у відповідності з прогнозами комітету. Тільки для жінок афроамериканок, які фактично відсутні у складі ФКВР, представництво міноритарних груп у монетарному комітеті не має значення. У свою чергу, групи, які мають дуже широке представництво у комітеті (наприклад, білі чоловіки), не сприймають негативно наявність представників міноритарних груп, і ця реакція не залежить від політичних вподобань. Таким чином, автори стверджують, що різноманітність складу монетарного комітету може збільшити його ефективність, оскільки впливає на очікування і довіру міноритарних категорій населення більш ефективно, водночас не позначаючись на очікуваннях тих категорій населення, які представлені достатньою мірою.
Про надійність таргетування середнього рівня інфляції
Доповідач: Найджел Маккланг, Банк Фінляндії
У дослідженні проводиться аналіз ефективності політики таргетування середнього рівня інфляції (Average Inflation Targeting) та порівняння його з традиційним режимом інфляційного таргетування на основі новокейнсіанської моделі. У моделі економічні агенти не володіють досконалою інформацією щодо стану економіки та адаптують свої очікування щодо майбутньої її динаміки спираючись на минулі спостереження (адаптивне навчання). Опираючись на результати моделювання, автори ставлять під сумнів надійність політики таргетування середнього рівня інфляції в умовах недосконалої інформації. Зокрема рівноважний рівень усередненої інфляційної цілі не завжди є стабільним, особливо якщо ціни є негнучкими, швидкість адаптивного навчання є дуже низькою, а детальна інформація щодо монетарної політики не є публічно доступною. Крім того, у випадку досягнення нижньої межі ефективності процентної ставки, така політика не обов’язково гарантує кращі результати, ніж традиційна політика таргетування інфляції. Автори стверджують, що якісна та детальна комунікація центрального банку щодо параметрів та особливостей розрахунку цілі монетарної політики може суттєво покращити надійність режиму таргетування середнього рівня інфляції.
Таргетування середнього рівня інфляції та очікування домогосподарств
Доповідач: Олів'є Куабйон, Техаський університет в Остіні
27 серпня 2020 року ФРС США оголосила перехід до режиму таргетування середньої інфляції (ТСІ). Автори статті називають цю подію однією з найбільших змін (монетарної) політики за останні десятиліття та досліджують її короткостроковий вплив на очікування домогосподарств. Для цього вони використовують результати щоденних опитувань, які мали спеціальний дизайн у період з 26 серпня по 1 вересня.
ТСІ в теорії пропонує значні переваги у порівнянні зі звичайним інфляційним таргетуванням (ІТ). Цей режим передбачає, що за періодом інфляції нижче цілі слідуватиме період інфляції вище цілі. Обіцянка високої інфляції мусить підвищити інфляційні очікування, знизити реальні процентні ставки та стимулювати економічне зростання. ТСІ має бути особливо сприятливим для країн з низькою інфляцією та обмеженнями у вигляді нижньої межі процентної ставки.
Автори статті визнають, що їхнє дослідження охоплює дуже короткий проміжок часу, проте застерігають, що ТСІ може не виправдати ті сподівання, які на нього покладає сучасна економічна теорія. Результати опитувань свідчать, що, по-перше, лише невелика частина респондентів слідкує за новинами монетарної політики. Оголошення 27 серпня підвищило цю частку несуттєво і лише на пару днів. По-друге, ті респонденти, що чули про оголошення, плутались у його значенні та не змінили своїх очікувань. По-третє, навіть умисне пояснення суті нового режиму випадковій вибірці респондентів не зробило їхні очікування відмінними від тих респондентів, котрим пояснювали суть звичайного ІТ.
Як відбувається міжнародний рух капіталу?
Доповідач: Андрей Сокол, Європейський центральний банк
У статті на прикладі двох країн моделюється рух капіталу між банками та домогосподарствами за допомогою новокейнсіанської DSGE моделі. Рух потоків капіталу та його нагромадження між двома країнами включені у модель як ендогенні змінні. Такий підхід дозволяє проаналізувати ряд важливих питань, які пов’язані з потоками капіталу між країнами. У дослідженні автори спочатку ставлять під сумнів доцільність використання поточного рахунку як індикатора фінансової стійкості. Далі вивчається гіпотеза про глобальний надлишок заощаджень. Зокрема, розглядається припущення про те, що значна частка дефіциту поточного рахунку фінансується не за рахунок припливу іноземного капіталу, а завдяки внутрішнім ресурсам банківського сектору. У праці також вивчається дилема Тріфані щодо поточного рахунку: автори вважають, що кількість доларів США не залежить від дефіциту поточного рахунку США. Зрештою, дослідники приходять до висновку, що висока взаємозалежність між припливом та відпливом капіталу не є результатом синхронізованого прийняття рішень внутрішніми та зовнішніми інвесторами.
Трансмісія монетарної політики США на світовому рівні
Доповідач: Джованні Рікко, Університет Ворика
Стаття статистично аналізує вплив облікової ставки США на економічні показники в інших країнах і знаходить три закономірності. По-перше, збільшення ставки в США призводить до економічного скорочення в інших країнах, як у розвинених так і в тих, що розвиваються. По-друге, вільне коливання обмінного курсу з доларом США не допомагає зменшити вплив ставки США на реальну економіку. По-третє, вплив на реальний сектор економіки проходить через фінансові канали, що домінують над впливом через попит та обмінний курс.
Загадка захисної здатності плаваючого обмінного курсу
Доповідач: Гернот Мюллер, Університет Тюбінгена
Здатність плаваючого обмінного курсу захищати економіку країни від зовнішніх шоків теоретично обґрунтовано ще класичною економічною школою (Meade, 1951; Friedman 1953), а згодом підтверджено сучасними теоріями відкритої економіки (Obstfeld and Rogoff, 2000). У цьому досліджені вивчається досвід країн Європи та ставиться під сумнів безумовна захисна здатність плаваючого обмінного курсу. Автори аналізують механізм перенесення економічних шоків зони євро на сусідні країни з різними режимами обмінного курсу та роблять висновок, що плаваючий обмінний курс не забезпечує кращого захисту. Результати дослідження зберігаються за різних підходів до оцінювання та з урахуванням світової фінансової кон’юнктури. Автори стверджують, що популярні моделі відкритої економіки все ж можуть відобразити недостатній захист плаваючого курсу, але за умови, що центральний банк турбується про споживчу інфляцію набагато більше, ніж про стабілізацію економічної активності. Загадковим залишається висновок, що центральні банки готові утриматися від стабілізації економічної активності настільки, щоб теоретично обґрунтувати емпіричні спостереження недостатньої захисної здатності плаваючого обмінного курсу.
Строкова структура корпоративного боргу є важливою для монетарної політики
Доповідач: Матіас Майєр, Університет Мангейма
Як шоки монетарної політики впливають на інвестиційні рішення фірм? Чи є цей вплив сильнішим, якщо фірми мають короткостроковий борг? Автори дослідження використовують дані, щоб продемонструвати, що такий зв’язок дійсно існує. Щоб пояснити цей зв’язок, автори дослідження використовують новокейнсіанську модель з недосконалістю фінансового сектору та ендогенною строковою структурою корпоративного боргу. Існує два канали, що пояснюють більшу зміну в інвестиційних рішеннях фірм за умови більш високої долі короткострокового боргу. Перше, якщо борг переважно короткостроковий, більша частка боргу рефінансується, тому фірми більш чутливі до змін у реальній процентній ставці. Друге, такі фірми зазвичай мають вищий ризик дефолту. Якщо зміни в монетарній політиці збільшують вартість реального боргу, фірми з високою часткою короткострокового боргу можуть втратити можливість позичати, що також позначається на інвестиційних рішеннях фірм. Таким чином, ефективність монетарної політики залежить від спільного розподілу строкової структури боргу та ризику дефолту фірм.
Вплив кліматичних змін через канал очікувань: наслідки для монетарної політики
Доповідач: Рафаель Шьонле, Федеральний резервний банк Клівленда
Як очікувані кліматичні зміни впливають на економіку? Чи повинні центральні банки реагувати на глобальні кліматичні виклики вже сьогодні? Для відповіді на ці питання у дослідженні спершу вивчаються настрої та очікування населення щодо економічного впливу кліматичних змін. На основі репрезентативного опитування споживачів в США автори роблять висновок, що респонденти з високою ймовірністю очікують в найближчому майбутньому рідкісних стихійних лих, які завдаватимуть значної економічної шкоди, але не матимуть ефекту на довгостроковий рівень економічного зростання. Водночас очікувана ймовірність рідкісних явищ є вищою за історичну та збільшується у зв’язку з поширеністю теми в медіа. Далі автори аналізують вплив очікувань рідкісних стихійних лих на економічні індикатори за допомогою новокейнсіанської моделі, відкаліброваної відповідно до результатів опитування споживчих настроїв. Результати моделювання свідчать, що зростання ймовірності очікуваних стихійних лих знижує природній рівень процентної ставки на 65 базисних пунктів. Якщо центральний банк керується загальноприйнятим правилом Тейлора при здійсненні монетарної політики, це призводить до зниження інфляції та економічної активності відповідно на 0.3 та 0.2 відсоткових пунктів. Ефект очікуваних стихійних лих є значно сильнішим, якщо монетарна політика центрального банку обмежена нижньою межею ефективності процентної ставки.
Зростання вартості кліматичних змін: пошук доказів на ринку облігацій
Доповідач: Міхаель Бауер, Університет Гамбурга
Якщо економічні втрати та вигоди нерівномірно розподілені в часі, для розрахунку та порівняння їхньої сьогоднішньої вартості використовують ставку дисконтування. Соціальна ставка дисконтування є надзвичайно важливим фактором при оцінці економічних втрат від змін клімату, адже шкідливі викиди вуглекислого газу залишаться в атмосфері на дуже довгий час та матимуть вплив на багато поколінь. Дослідники стверджують, що соціальна ставка дисконтування суттєво знизилась в останні десятиліття. Більше того, знизились не тільки ставка дисконтування сьогодні, а змістилась вниз уся крива дохідності. Таким чином, довгострокові ставки дисконтування також знизились. До такого висновку автори дійшли, проаналізувавши тенденції на фінансовому ринку та порахувавши відповідну рівноважну процентну ставку. Таким чином, економічні втрати від змін клімату є більшими, ніж було прийнято вважати раніше.
Ефект від очікуваних та неочікуваних фіскальних шоків: вся справа у взаємодії фіскальної та монетарної політики
Доповідач: Гвідо Аскарі, Оксфордський університет
Державні видатки можуть впливати на економіку не тільки по мірі того, як вони фактично здійснюються (неочікувані шоки), але і через повідомлення про плани уряду щодо параметрів бюджету (очікувані шоки). Неочікувані шоки державних видатків мають стимулюючий ефект на економіку не залежно від режиму її функціонування. Ефекти повідомлень щодо майбутніх змін видатків держави на економіку залежать від наявного режиму взаємодії монетарної та фіскальної політики. Якщо ввести цей фактор в економетричні оцінки, тоді повідомлення про майбутнє розширення видатків здійснюють гнітючий вплив на економіку за наявності «монетарного» режиму, однак є експансивними при «фіскальному» режимі. Перебування економіки в «монетарному» режимі передбачає дію Рікардіанських механізмів: очікування збільшення бюджетних видатків веде до падіння попиту, оскільки економічні агенти також очікують підвищення податкового навантаження для збалансування майбутніх бюджетів. «Фіскальний» режим навпаки передбачає зростання споживання у відповідь на розширення бюджетних видатків, оскільки воно фінансується за рахунок нарощення номінального державного боргу, і зростання податків таким чином відкладається на невизначений термін. Різниця в ефектах від очікувань щодо фіскальної політики можуть допомогти емпірично ідентифікувати режими у яких наразі перебуває економіка. Аналіз даних підтверджує ці теоретичні припущення, вирішуючи проблему невідповідності результатів оцінок впливу бюджетних видатків на економіку, що існує в емпіричній літературі. Неузгодженість оцінок зникає, якщо враховувати вплив режиму фіскальної та монетарної політики на економіку.
Залежність фіскальних мультиплікаторів від стану економіки: джерело коливань має значення
Доповідач: Франческо Занетті, Оксфордський університет
Стаття вивчає вплив фіскальної політики, у формі державних закупівель або зміни в оподаткуванні, на розмір економіки. Результати доводять, як теоретично так і за допомогою статистичного аналізу, що баланс попиту та пропозиції в економіці впливає на ефективність фіскальної політики. В ситуаціях з недостатнім попитом, державні закупівлі мають значний позитивний ефект на розмір економіки; з іншої сторони, стимуляція економіки з недостатньою пропозицією найбільш ефективна за допомогою зниження оподаткування підприємств.
