Ефективність монетарної політики залежить від глибокого розуміння механізмів, що керують ринками праці. Їх важливість для досягнення стабільного макроекономічного середовища особливо підкреслила нинішня криза.

Протягом останніх десятиліть багатьом країнам світу вдалося приборкати інфляцію та досягти низького рівня безробіття. Проте в умовах сьогодення постає багато нових викликів для монетарної політики, пов’язаних з трансформацією ринків праці. Зокрема, зростання економічної нерівності, старіння населення, міжнародна лібералізація ринку праці та міграція, а також безліч інших аспектів можуть нести загрозу для економічного розвитку та довгострокової макроекономічної стабільності світу. Водночас циклічність посилює ці проблеми.

Тому актуальним питанням сьогодні є перегляд взаємозв’язків між монетарною політикою та ринком праці. Якими є сучасні погляди щодо впливу монетарної політики на пом’якшення економічних циклів та від чого може залежати ефективність монетарної політики? Як монетарна політика впливає на економічну нерівність та чи має економічна нерівність бути однією з цілей центрального банку? Наскільки виправданим є подвійний мандат центральних банків чи доцільніше фокусуватися на інфляції?

Ці та інші питання розглядатимуться на п’ятій Щорічній дослідницькій конференції Національного банку України "Ринок праці та монетарна політика"

Дивись наживо на YouTube
День 1

День 2
Програма
Четвер, 28 травня 2020 року
14:45 – 15:00
Реєстрація
15:00 – 15:30
Вступне слово
Яків Смолій, Національний банк України
Павел Шаламаха, Національний банк Польщі
15:30 – 17:10
Сесія 1:
Модераторка:
Олеся Верченко, Київська школа економіки

Ринки праці «своїх» та «чужих», гістерезис та монетарна політика img
Доповідач:
Джорді Галі, Університет Помпеу Фабра
Дискутант:
Юрій Городніченко, Каліфорнійський університет, Берклі img

Ризик звільнень, соціальна вартість циклів економічної активності та монетарна політика img
Доповідач:
Девід Бергер, Університет Дюка
Дискутант:
Дмитро Сергеєв, Університет Бокконі img
17:10 – 18:50
Сесія 2:
Модератор
Олександр Фарина, Національний банк України

Загадка зникнення інфляції: роль ефекту перенесення ціни на заробітну плату img
Доповідачка:
Айсегюль Сахін, Техаський університет в Остіні
Дискутант:
В'ячеслав Шереміров, Федеральний резервний банк Бостона img

Неоднорідність робочої сили та пожвавлення зайнятості в умовах шоків сукупного попиту та пандемії img
Доповідач:
Федеріко Равенна, Національний банк Данії img
Дискутант:
Олексій Кривцов, Банк Канади img
18:50 – 19:00
Як подати статтю до журналу Journal of Money, Credit & Banking
Кеннет Уест, Університет Вісконсин-Медісон
19:00 – 20:30
Панельна дискусія:
Майбутнє ринку праці: виклики та можливості
Модератор:
Тимофій Милованов, Київська школа економіки

Сергій Гурієв, Sciences Po
Крістофер Ерцег, Міжнародний валютний фонд img
Анджей Рачко, Національний банк Польщі img
Юлія Свириденко, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України img
20:30 – 21:30
Ключовий виступ
Роберт Холл, Стенфордський університет img
Як процес поновлення на роботі впливає на підйом ділової активності у США

П'ятниця, 29 травня 2020 року
14:45 – 15:00
Реєстрація
15:00 – 16:40
Сесія 3:
Модератор:
Максим Обрізан, Київська школа економіки

Монопсонія на ринку праці: дослідження сили, продуктивності та заробітних плат у Великій Британії img
Доповідач:
Грегорі Твайтс, Центр макроекономіки Лондонської школи економіки img
Дискутантка:
Сільвіа Альбрізіо, Банк Іспанії img

Міграція, довгострокова фіскальна стійкість та економічні союзи img
Доповідач:
Сергій Кіяшко, Національний банк України img
Дискутант:
Карл Валентин, Банк Швеції img
16:40 – 17:40
Ключовий виступ
Стефан Інгвес, Банк Швеції img
17:40 – 19:20
Сесія 4:
Модератор:
Міхне Константінеску, Національний банк України

Нелінійний макро- та розподільчий ефект монетарної політики США img
Доповідач:
Давіде Фурчері, Міжнародний валютний фонд img
Дискутант:
Мирослав Підкуйко, Банк Іспанії img

Викривлені цикли економічної активності img
Доповідач:
Фатіх Гувенен, Університет Міннесоти img
Дискутант:
Міхал Градзєвич, Національний банк Польщі img
19:20 – 21:00
Сесія 5:
Модератор:
Томаш Хмєлєвський, Національний банк Польщі

Банки та монетарна політика в країнах, що розвиваються img
Доповідач:
Амартя Лахірі, Університет Британської Колумбії img
Дискутант:
Дмитро Мухін, Університет Вісконсин-Медісон img

Інтенсивні та екстенсивні складові коригування реальної заробітної плати img
Доповідач:
Барт Хобейн, Університет штату Аризона img
Дискутант:
Моріц Кюн, Боннський університет img
21:00 – 21:20
Завершальне слово
Дмитро Сологуб, Національний банк України


Анотації
Джорді Галі, Університет Помпеу Фабра
Ринки праці «своїх» та «чужих», гістерезис та монетарна політика

Рівень безробіття у Європі є високим відносно рівня безробіття у США та інших розвинених економіках і таке співвідношення зберігається впродовж останніх чотирьох десятиліть. Припускаючи, що власні працівники на підприємстві («свої») більшою мірою впливають на рівень заробітної плати, ніж ті, хто шукає роботу («чужі»), у цьому дослідженні автор будує модель, яка здатна пояснити відносну сталість показників безробіття у європейських країнах, та вивчає наслідки цього середовища для розробки монетарної політики. Автор стверджує, що змодельований рівень безробіття та інші показники реальної економіки можуть зазнавати стійких відхилень від свого оптимального рівня навіть у відповідь на тимчасові шоки. Це пояснює стан гістерезису в економіці, коли довгострокові показники залежать від явищ, які відбуваються на короткостроковому горизонті. Такі відхилення не завжди спричиняють інфляційний тиск, а, отже, не потребують відповіді з боку центрального банку, зосередженого на інфляції.

Девід Бергер, Університет Дюка
Ризик звільнень, соціальна вартість циклів економічної активності та монетарна політика

Найкращим фактором, здатним передбачити зміни у федеральній ставці у 1982-2008 роках, є відсоток звільнень. Це важко пояснити з точки зору моделей з репрезентативними агентами, у яких покращення суспільного добробуту від стабілізації зайнятості є відносно низьким. Щоб пояснити цю загадку автори статті розширюють стандартну макроекономічну модель та додають до неї ринок праці з можливістю звільнення працівників, яке може пояснити велике та тривале зниження заробітної плати. Результат моделювання свідчить про покращення суспільного добробуту, якщо центральний банк стабілізує як інфляцію, так і рівень зайнятості навколо свого природнього рівня.

Айсегюль Сахін, Техаський університет в Остіні
Загадка зникнення інфляції: роль ефекту перенесення ціни на заробітну плату

Дослідження присвячено одній з найважливіших тем в макроекономіці – залежності між безробіттям та інфляцією. Цей взаємозв’язок за спостереженням економістів помітно ослаб протягом останніх десятиліть, що дало початок загадці «зниклої інфляції». На основі власного розрахованого показника стану ринку праці, автори спершу показують, що залежність між інфляцією та безробіттям кардинально змінилася в 90-их роках попереднього століття – інфляційні процеси значно сповільнилися у періоди зниження безробіття. Потім автори аналізують ефект перенесення заробітних плат на кінцеві ціни на основі великої бази даних у розрізі секторів економіки США та роблять висновок, що ослаблення цього ефекту у секторі виробництва товарів є вагомим джерелом уповільнених інфляційних процесів з 1990-ого року. Водночас, потенційним драйвером «зниклої інфляції» у секторі виробництва товарів після Великої Рецесії є збільшення конкуренції серед імпортерів. Автори наводять емпіричні докази цього каналу як для США, так і для інших країн.

Федеріко Равенна, Національний банк Данії
Неоднорідність робочої сили та пожвавлення зайнятості в умовах шоків сукупного попиту та пандемії

У своєму дослідження автори розробили макроекономічну модель, яка враховує недосконалість ринку праці та включає різні за рівнем продуктивності типи робочої сили. За допомогою моделі автори проаналізували вплив негативних кризових явищ на зайнятість та заробітні плати працівників з різним рівнем продуктивності. Згідно отриманим результатам, в умовах рецесії працівників з низькою продуктивністю частіше звільняють та рідше наймають на роботу порівняно з працівниками з високою продуктивністю. Відповідно низькопродуктивні працівники непропорційно більше страждають від наслідків рецесії, та мають гірші умови праці. Розроблену модель було також використано для аналізу ефектів від пандемії COVID-19. Наслідком пандемії були як негативний шок сукупного попиту, так і вимушені звільненнями у зв’язку з карантинними обмеженнями, що, зрештою, посилило загальний влив на зростання безробіття. Водночас негативні наслідки для безробіття можуть бути більш відчутними, якщо монетарна політика обмежена нижньою ефективною межею процентної ставки.

Грегорі Твайтс, Центр макроекономіки Лондонської школи економіки
Монопсонія на ринку праці: дослідження сили, продуктивності та заробітних плат у Великій Британії

Використовуючи мікро-дані по найманих працівниках у розрізі фірм дане дослідження вивчає розвиток та вплив монопсонії на ринку праці у Великобританії у період з 1998 по 2017 роки. Монопсонія на ринку праці виникає, коли роботодавець не змагається з іншими фірмами за працівників, що дозволяє встановлювати заробітну плату на нижчому рівні. Результати проведеного дослідження показали, що: (1) протягом усього періоду дослідження рівень концентрації на ринку праці був відносно постійним – зростав перед кризою і згодом повертався до попереднього значення; (2) у галузевому і регіональному розрізі існує значна варіація у прояві монопсонії; (3) вищий рівень монопсонії на ринку праці пов'язаний із зниженням оплати праці серед працівників, які не підписували колективний договір; (4) для працівників, які мають колективний договір, спостерігається значно слабший або ж взагалі відсутній зв’язок між концентрацією на ринку праці та рівнем оплати праці; (5) для ринків праці з вищим рівнем монопсонії характерним є слабший зв'язок між продуктивністю праці та рівнем заробітної плати.

Сергій Кіяшко, Національний банк України
Міграція, довгострокова фіскальна стійкість та економічні союзи

У цій статті дослідники вивчають вплив міжнародних потоків праці на економічний стан країн, що входять до економічного союзу. Дослідники розширюють модель Сонга та ін. (2012) з багатьма країнами з поколіннями агентів, що перетинаються, а уряди країн є незалежними та проводять послідовну фіскальну політику. Першим розширенням моделі є включення можливості реструктуризації боргу (як в моделі Арелано (2019)), що дає можливість аналізувати фіскальну стійкість. Друге, дослідники додають можливість міграції в моделі. Модель відкалібрована таким чином, щоб відображати емпіричні особливості міграційних процесів у Європейському Союзі. Дослідники проаналізували ефект міграції на розподіл ресурсів, фінансовий стан країн, нерівність та благополуччя. Результати вказують на те, що країни, «конкуруючи» за робочу силу, проводять більш виважену фіскальну політику, витрачаючи менше на державні видатки і тримаючи нижчий рівень боргу. Таким чином, міграція покращує благополуччя всіх країн (навіть тих країн, з яких робоча сила емігрує), адже дисціплінуючий ефект міграції у довгостроковій перспективі має наслідком менше боргове навантаження для всіх країн.

Давіде Фурчері, Міжнародний валютний фонд
Нелінійний макро- та розподільчий ефект монетарної політики США

Дане дослідження вивчає вплив традиційних (зміни процентної ставки) та нетрадиційних (придбання активів та вплив на очікування) заходів монетарної політики на основні макроекономічні показники і нерівність у розподілі доходів/витрат. Отримані результати підтверджують, що негативний вплив стримуючої монетарної політики на економічну активність та нерівність переважає позитивний вплив стимулюючої монетарної політики. Причому ці зворотні ефекти на економічну активність більше проявляються у фазі пожвавлення, тоді як негативні наслідки для нерівномірності у споживанні більше відчуваються у фазі рецесії. Важливо також, що нетрадиційні монетарні заходи, за висновками авторів дослідження, виявилися на стільки ж ефективними для стабілізації економіки як і традиційні інструменти монетарної політики.

Фатіх Гувенен, Університет Міннесоти
Викривлені цикли економічної активності

Дослідження на основі панельних даних по фірмах у США та майже півсотні інших країн, виявило, що асиметрія темпів зростання зайнятості, продажів та продуктивності праці є проциклічною. Зокрема, для більшої частини підприємств значення цих показників є меншими за середнє під час спаду економіки, але більшим під час буму. Схожі результати і на галузевому рівні: у галузях зі спадними темпами зростання продажів, зайнятості та продуктивності праці характерною є лівостороння асиметрія. У дослідженні побудовано математичну модель, результати якої демонструють, що зростання асиметрії у продуктивності має наслідком падіння у виробництві, інвестиціях, рівні зайнятості та споживанні. Таким чином, збільшення ризику великих негативних шоків на мікрорівні є суттєвим фактором, що спричиняє рецесію.

Амартя Лахірі, Університет Британської Колумбії
Банки та монетарна політика в країнах, що розвиваються

Динамічні стохастичні моделі загальної рівноваги (DSGE моделі) стали чи не найважливішим інструментом для пояснення взаємозв’язків між економічними явищами та розробки економічної політики. Більшість цих моделей були розроблені в розвинених країнах для розвинених країн. Тому ці моделі часто не враховують особливості, які мають країни, що розвиваються. Ця стаття розширює стандартну модель, додаючи чотири нові елементи: виключення з фінансових ринків частини домогосподарств, недосконала структура фінансових ринків , екзогенні фінансові обмеження та шоки цін на нафту. Ці модифікації роблять модель більш реалістичною для аналізу країн, що розвиваються. Автори приходять до висновку, що припущення відносно структури фінансового ринку роблять трансмісійний механізм монетарних шоків у країнах, що розвиваються, набагато дієвішим. Водночас, гнучкість ціноутворення не має суттєвого впливу на традиційний механізм монетарної трансмісії.

Барт Хобейн, Університет штату Аризона
Інтенсивні та екстенсивні складові коригування реальної заробітної плати

Агрегований показник реальної заробітної плати змінюється у часі значно менше, ніж це прогнозують макроекономічні моделі. Зміни в оплаті праці лише частково пов'язані з коливаннями бізнес-циклу. Зокрема, рівень безробіття є більш волатильним, ніж середній заробіток, і між цими двома показниками не прослідковується сталого зв’язку: з 1982 по 2019 роки були періоди з проциклічним, контрциклічним та ациклічним зростанням заробітної плати. У даній роботі дослідники розглядають дві складові зростання заробітної плати: інтенсивну та екстенсивну. Інтенсивна складова зростання заробітної плати є проциклічною і значною мірою визначається тими працівниками, які змінюють роботу. Екстенсивна компонента є контрциклічною та здебільшого залежить від зростання зарплат частково зайнятих працівників. Саме тому переміщення між категоріями безробітних та зайнятих (повна зайнятість) пояснює лише незначну частину варіації та циклічність приросту середньої заробітної плати.

Спікери
Сільвіа Альбрізіо
Банк Іспанії
Девід Бергер
Університет Дюка
Томаш Хмєлєвський
Національний банк Польщі
Міхне Константінеску
Національний банк України
Крістофер Ерцег
Міжнародний валютний фонд
Олександр Фарина
Національний банк України
Давіде Фурчері
Міжнародний валютний фонд
Джорді Галі
Центр дослідження міжнародної економіки
Юрій Городніченко
Каліфорнійський університет, Берклі
Міхал Градзєвич
Національний банк Польщі
Сергій Гурієв
Sciences Po
Фатіх Гувенен
Університет Міннесоти
Роберт Холл
Стенфордський університет
Барт Хобейн
Університет штату Аризона
Стефан Інгвес
Банк Швеції
Сергій Кіяшко
Національний банк України
Олексій Кривцов
Банк Канади
Моріц Кюн
Боннський університет
Амартя Лахірі
Університет Британської Колумбії
Дмитро Мухін
Університет Вісконсин-Медісон
Тимофій Милованов
Київська школа економіки
Максим Обрізан
Київська школа економіки
Мирослав Підкуйко
Банк Іспанії
Анджей Рачко
Національний банк Польщі
Федеріко Равенна
Національний банк Данії
Айсегюль Сахін
Техаський університет в Остіні
Дмитро Сергеєв
Університет Бокконі
В'ячеслав Шереміров
Федеральний резервний банк Бостона
Яків Смолій
Національний банк України
Дмитро Сологуб
Національний банк України
Юлія Свириденко
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Павел Шаламаха
Національний банк Польщі
Грегорі Твайтс
Центр макроекономіки Лондонської школи економіки
Олеся Верченко
Київська школа економіки
Карл Валентин
Банк Швеції
Кеннет Уест
Університет Вісконсин-Медісон
Партнери
canada.png

З початку кризи в Україні Канада однією з перших серед країн міжнародної спільноти долучилася до надання допомоги народові України, зокрема, підтримки зусиль Уряду України в реалізації важливих реформ.

З січня 2014 року Канада оголосила про виділення Україні вкрай необхідної фінансової допомоги в розмірі понад 750 мільйонів канадських доларів. Зокрема, Уряд Канади надав Україні позику під низький відсоток на суму 400 мільйонів канадських доларів для стабілізації економіки та виділив понад 245 мільйонів канадських доларів на реалізацію двосторонньої програми допомоги.

Детальніша інформація за посиланням

school.png

Київська школа економіки (KSE) заснована у 1996 році. KSE — навчальний заклад світового рівня з відмінною репутацією як в Україні, так і за кордоном. KSE входить до числа найкращих шкіл Центральної та Східної Європи, які готують майбутнє покоління економістів світового рівня. Діяльність KSE сприяє розвитку сфер економіки, бізнесу, а також економічної політики в Україні та сусідніх державах.

Детальніша інформація за посиланням