Алекс Нікольсько-Ржевський – ад’юнкт-професор, володар кількох грантів на проведення наукових досліджень.

Здобув ступінь доктора наук у галузі економіки в Університеті Х’юстона, ступінь магістра в галузях фізики та економіки в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова та Київській школі економіки/EERC.

Наукові роботи опубліковано в журналах: «Journal of Monetary Economics», «Journal of Money, Credit and Banking», «Macroeconomic Dynamics» та ін.

Результати наукових досліджень Алекса Нікольсько-Ржевського представлені на розгляд Конгресу США.

Тимофій Милованов – Почесний Президент Київської школи економіки. У 1999 році здобув ступінь магістра в галузі економіки у Київській школі економіки. У 2004 році – ступінь доктора філософії в галузі економіки в Університеті Вісконсин-Медісон. Викладав у Боннському університеті, Університеті штату Пенсильванія, Пенсильванському університеті та Університеті Пітсбурга.

Дослідження з теорії ігор, теорії контрактів та інституційного планування опубліковано в провідних міжнародних наукових виданнях. Тимофій Милованов – співзасновник «VoxUkraine». Він також входив до міжнародної академічної ради Київської школи економіки. З жовтня 2016 року – заступник Голови Ради Національного банку України.

Яцек Суда – експерт з економічних питань у Національному банку Польщі та доцент Варшавської школи економіки. Здобув ступінь доктора філософії в Університеті Вашингтона у Сент-Луїсі. Попередній професійний досвід – робота у Банку Франції та паризькій школі економіки, а також робота протягом короткого періоду у Федеральному резервному банку Сент-Луїса та Школі економіки Екс-Марсель.

Серед наукових інтересів – моделі нераціональних очікувань та їхнє застосування до реальних та фінансових циклів, а також монетарна політика. Роботи опубліковано у таких виданнях, як «Journal of Economic Dynamics and Control», «Macroeconomic Dynamics» та «Economics Letters».

Володимир Вахітов – старшиий науковий співробітник Київського економічного інституту та професор Райффайзен Банку Аваль Київської школи економіки у 2017 році. З 2008 року, коли Володимир приєднався до Київської школи економіки, удостоєний багатьох грантів та стипендій, зокрема від Всесвітньої мережі розвитку, Консорціуму економічної освіти та економічних досліджень, Світового банку та Національного дослідницького університету «Вища школа економіки» за дослідження продуктивності українських виробничих компаній.

Наукові дослідження зосереджені у сфері теорії агломерації, нетарифних заходів та лібералізації у сфері послуг. Урбаністика та економіка регіонів, біхевіорістична економіка та фінанси теж належать до сфери наукових інтересів Володимира Вахітова. Має ряд публікацій у наукових журналах, таких як «Journal of Comparative Economics» та «Economics of Transition».

До створення «OGResearch» у 2009 році Девід Вавра працював у Міжнародному валютному фонді (МВФ) та Чеському національному банку. Під час роботи у МВФ консультував десятки центральних банків та органів державної влади з питань монетарної політики, допомагаючи їм перейти до гнучкого режиму валютного курсу, упровадити систему інфляційного таргетування, вирішувати інші питання з монетарної та фіскальної політики.

Девід – експерт із макроекономічного моделювання та прогнозування, зробив внесок у розвиток систем прогнозування та підтримки прийняття рішень у багатьох центральних банках. Як керуючий партнер OGResearch, відповідає за маркетинг і стратегічний розвиток бізнесу. Має ступінь доктора філософії у галузі економіки від CERGE-EI.

Яків Смолій – в. о. Голови Національного банку України (з 11 травня 2017 року). З жовтня 2016 року – перший заступник Голови Національного банку України, з квітня 2014 року – заступник Голови НБУ. Відповідає за питання контролю операційної діяльності, платежів та грошового обігу. Очолює низку комітетів НБУ, зокрема, з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжних систем, з управління операційними ризиками та безперервною діяльністю НБУ, з управління змінами.

У банківській системі України працює з 1991 року, коли долучився до роботи у Тернопільському обласному управлінні НБУ. До 2005 року – заступник голови правління банку «Аваль». У 2005-2014 рр.– директор з питань банківського бізнесу товариства «Престиж-груп». Має науковий ступінь кандидата економічних наук.

Анна Тшецінська – випускниця факультету економіки виробництва Головної школи планування та статистики. З 1983 року працює в Національному банку Польщі. У 1993 році призначена заступником директора до Департаменту монетарної і кредитної політики, який очолила у 1998 році. Займалася розробкою інструментів монетарної політики, здійснювала нагляд за обслуговуванням державного боргу, питаннями фінансової стабільності та валютної політики, була представником НБП у Комітеті ринкових операцій Європейського центрального банку.

З червня 2005 року – член Правління НБП. З січня 2009 року – виконавчий директор «PKO Bank Polski». З листопада 2009 року – заступник Президента Фонду гарантування банківських внесків Польщі. З 2014 року – віце-президент НБП.

Д-р Жанлука Беніньо – штатний професор Департаменту економіки Лондонської школи економіки. Здобув ступінь доктора філософії в галузі макроекономіки в Каліфорнійському університеті в Берклі.

Серед наукових інтересів – міжнародна макроекономіка, міжнародні фінанси та монетарна економіка, а також питання, пов’язані з темою тривалої стагнації. Надавав консультації Банку Англії, МВФ, Міжамериканському банку розвитку та Казначейству Нової Зеландії. Раніше обіймав посаду старшого економіста у Федеральному резервному банку Нью-Йорка та економіста в Банку Англії, був запрошеним експертом в ЄЦБ.

Юрій Городніченко – доцент кафедри економіки в Університеті Каліфорнії, Берклі. Здобув ступінь бакалавра та магістра за програмою EERC (Консорціум економічних досліджень та освіти) при Києво-Могилянській академії, а також ступінь доктора філософії в Мічиганському університеті.

Значна частина досліджень присвячена грошово-кредитній політиці, оподаткуванню та бізнес-циклам. Юрій – член редакційних колегій багатьох видань («Review of Economics & Statistics», «VoxUkraine»). Роботи опубліковано у провідних економічних журналах («American Economic Review», «Journal of Political Economy», «Review of Economic Studies») і згадувалися у політичних дискусіях і ЗМІ.

Згідно з рейтингом RePEc, Юрій – молодий економіст № 1 у світі.

Марчін Коласа – заступник директора департаменту економічних досліджень у Національному банку Польщі, доцент Варшавської школи економіки. Працював у Європейському центральному банку. Пан Коласа – член редакційної колегії видань «Bank and Credit» та «Central European Journal of Economic Modelling and Econometrics».

Сфера його наукових інтересів – монетарна політика, міжнародна економіка, фінансові коливання та прогнозування. Роботи опубліковано у «The Journal of International Economics», «Journal of Money», «Credit and Banking», «Journal of Economic Dynamics and Control», «International Journal of Central Banking», «International Journal of Forecasting», «Journal of Economic Surveys» та «Journal of International Money and Finance».

Професор Ерік Бергльоф – інавгураційний директор Інституту світової політики (IGA) при Лондонській школі економіки та політичних наук (LSE). Інститут світової політики, Лабораторія глобальної політики та вісім складових центрів об’єднують науковців і студентів LSE з усіх кафедр для розробки у відповідь на світові виклики рішень, які ґрунтуються на дослідженні та знанні місцевих особливостей.

До приходу в LSE, професор Бергльоф був головним економістом та спеціальним радником Президента Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). До того часу – займав посаду Директора Стокгольмського інституту перехідної економіки (SITE), був професором у Стокгольмській школі економіки, обіймав посаду старшого викладача в Брюссельському вільному університеті, виконував обов’язки спеціального радника Прем’єр-міністра Швеції.

Жерар Ролан – професор з економіки та з політичних наук Університету Каліфорнії, Берклі (працює з 2001 року). Очолював кафедру економіки з 2008 по 2011 рік. У 1998-1999 роках – член Центру поглиблених досліджень у сфері поведінкових наук у Стенфорді.

Пан Ролан є автором більш ніж 150 журнальних статей, розділів у книгах та книг. Його дослідження стосуються країн з перехідною економікою з початку дев’яностих: політико-економічні аспекти переходу, фінансові реформи, приватизації, реструктуризації та макроекономічні питання. Брав участь в обговореннях під час розробки інституційної структури Європейського Союзу.

1 грудня 2015 року Фарука Кхана було призначено провідним економістом і керівником програм представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові. До сфери його відповідальності входять питання макроекономіки, фіскального управління, фінансів, державного і приватного секторів, а також подолання бідності. На цій посаді він замінив Лаліту Мурті.

Фарук має значний досвід реалізації програм з економічної політики Світового банку у низці країн. Зовсім недавно він працював на посаді провідного економіста і керівника сектора в Афганістані в умовах швидкої зміни економічної, політичної і безпекової ситуації. Раніше він був старшим економістом представництва СБ в Грузії після подвійного шоку від війни із Росією в серпні 2008 року та світової фінансової кризи. Він також працював в Албанії, Бангладеші, Киргизстані і Росії, і був співавтором доповіді Світового банку "Забезпечення Процвітання" для Європи і Центральної Азії. До приєднання до команди Світового банку в рамках Програми молодих фахівців у 2005 році Фарук був асистентом професора економіки в Віл’ямс Колледжі і запрошеним науковим співробітником в Національному бюро економічних досліджень в Кембриджі, штат Массачусетс. Отримав ступінь доктора філософії у галузі економіки у Гарвардському університеті.

Керстін аф Йохнік – Перший заступник Голови Національного банку Швеції (з січня 2012 року). На сьогодні серед міжнародних аспектів її діяльності – участь у роботі Базельського комітету та Європейської ради з системних ризиків.

Раніше працювала директором-розпорядником Шведської асоціації банкірів, організації, що відстоює інтереси банків, які працюють у Швеції, очолювала Комітет європейських органів банківського нагляду, була керівником департаменту Шведського наглядового органу (Finansinspektionen), що здійснює нагляд за банківською та фінансовою стабільністю.

Вадим Волосович має ступінь доцента з міжнародних фінансів в Університеті Еразма Роттердамського (Нідерланди), науковий ступінь доктора філософії в галузі економіки (здобув у 2006 році в Університеті Х’юстона, США). Він також обіймав посаду старшого викладача з економіки у Флоридському Атлантичному Університеті (США).

Його дослідження загалом стосуються питань міжнародного макрофінансування, зокрема розуміння структури міжнародних інвестицій, наслідків та пояснення економічної інтеграції на макро- і мікрорівнях.

Був запрошеним науковим співробітником дослідницького підрозділу МВФ у Вашингтоні, а також науковим співробітником в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій у Києві.

Олег Іцхокі – професор економіки і міжнародних відносин у Принстонському університеті та школі ім. Вудро Вільсона. За викладацьку діяльність відзначений стипендією Річарда Аллена Лестера та стипендією Слоуна – за наукові дослідження.

Вивчає проблеми макроекономіки та міжнародної економіки. Один із напрямів досліджень пов’язаний з впливом глобалізації на ринки праці, зокрема, на безробіття та нерівномірність у розподіленні доходів. Інший стосується вивчення цінової політики фірм у міжнародних угодах. Останнє дослідження зосереджене на проблемі оптимальної макроекономічної політики у валютних союзах та оптимальній політиці економічного та промислового розвитку у країнах з фінансовими неузгодженостями, яке отримало грант Національного наукового фонду.

Маттео Міллоне – доцент кафедри фінансів Амстердамського вільного університету. Володіє міждисциплінарними знаннями у галузі економіки, права та політології. У своїй роботі переважно зосереджується на банківській діяльності у країнах з ринками, що виникають, а також на взаємодії між соціальними та фінансовими аспектами як на рівні інституцій, так і на рівні інвесторів. Роботи опубліковано у виданнях «World Development» і «Word Bank Economic Review».

Глибоко дослідив вплив кредитних реєстрів і кредитних бюро на надання кредитів і ефективність на ринках з високим рівнем інформаційної асиметрії. Серед інтересів – альтернативні форми фінансування, зокрема, взаємне кредитування та громадське фінансування (краудфандинг), а також зв’язок між наявністю застави і підприємництвом.

Джон Тейлор – професор економіки імені Мері та Роберта Реймонда у Стенфордському університеті, старший науковий співробітник у галузі економіки ім. Джорджа П. Шульца в Інституті Гувера, директор Стенфордського центру зі вступу до економіки.

Раніше – старший економіст та член Ради економічних радників при Президентові США, заступник міністра фінансів США. Лауреат Премії Хогланда та Премій Родеса, відзначений нагородами Стенфордської кафедри економіки та Міністерства фінансів США, преміями Адама Сміта, Бредлі, Александра Гамільтона, медалями Трумана та Республіки Уругвай. Бакалавр з економіки у Принстонському університеті, доктор філософії в галузі економіки у Стенфордському університеті.

Отримав премію Гайєка за книгу «Перші принципи: п’ять ключів до відновлення процвітання Америки».

Енріке Мендоза – Президентський професор з економіки та Директор Інституту економічних досліджень при Університеті Пенсильванії (працює з 2013 року). Здобув титул професора економіки Ніла Московіца в Університеті штату Меріленд. Обіймав посади в МВФ, Раді керуючих Федеральної резервної системи та Університеті Дьюка. У 1989 році здобув ступінь доктора філософії в університеті Західного Онтаріо. Він є також науковим співробітником Національного бюро економічних досліджень, членом консультаційної групи Банку міжнародних розрахунків та Тіньового Комітету з фінансового регулювання в Латинській Америці. У 2017 році він отримав наукову стипендію імені Віма Дуйзенберга від ЄЦБ.

Його дослідження стосуються таких питань як міжнародні потоки капіталу, фінансові кризи, суверенний борг та глобальні цикли ділової активності.

Лоуренс Болл – професор економіки та директор кафедри в Університеті Джонса Хопкінса, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень. Працював запрошеним дослідником та науковим співробітником у багатьох центральних банках, у тому числі Федеральній резервній системі, Банку Англії, Банку Японії та Резервному банку Нової Зеландії. Автор книг «Гроші, банки та фінансові ринки» («Worth Publishers», друге видання 2012 р.) та «Федеральна резервна система і «Lehman Brothers» (очікується, «Cambridge University Press»).

Наукові інтереси – питання безробіття, інфляції, фіскальної та монетарної політики, фінансового регулювання.

Андрій Цапін – заступник начальника відділу досліджень у Національному банку України (працює з вересня 2016). У 2009 році здобув ступінь доктора філософії в галузі економіки в Університеті Віадріна (Німеччина). У 2003 році отримав диплом магістра фінансів Національного університету «Острозька академія».

Наукові інтереси – емпіричні корпоративні фінанси, банківська справа та питання ринків, що розвиваються, аналітика великих даних.

Останні роботи, присвячені відносинам між банками та компаніями, опубліковано у спеціалізованих наукових журналах «The Quarterly Review of Economics and Finance», «Economic Systems», «Economic Markets Finance and Trade» та ін.

Франк Сметс очолює Економічний блок Європейського центрального банку (з лютого 2017 року). Був радником голови ЄЦБ пана Драгі, виконував обов’язки координатора Радника Виконавчої ради (2013-2017 рр.), очолював Генеральний директорат з питань досліджень при ЄЦБ. Є професором міжнародної економіки в Центрі економічних студій в Льовенському католицькому університеті, почесним професором кафедри Дуйзенберга при факультеті економіки і бізнесу Гронінгенського університету.

Дослідження значною мірою зосереджуються на грошово-кредитних, макроекономічних, фінансових і міжнародних питаннях, пов’язаних із діяльністю центральних банків. Франк Сметс був головним редактором журналу «International Journal of Central Banking» (2008-2010 рр.) та економістом-дослідником у Банку міжнародних розрахунків в Швейцарії.

Девід Арчер очолює підрозділ з дослідження діяльності центральних банків у Банку міжнародних розрахунків, виконує обов’язки Секретаря Групи з питань управління в центральних банках. Протягом 12 років працює в Банку міжнародних розрахунків. Був заступником Голови Резервного банку Нової Зеландії.

Останні п’ять років роботи в Резервному банку відповідав за аналіз монетарної політики, консультування, прогнозування та дослідження. А ще п’ять років до цього він очолював роботу у Банку з регулювання діяльності фінансових ринків. Працюючи у Резервному банку, пан Арчер також здійснював контроль за операціями на фінансовому ринку. Протягом кількох років у кінці 1980-х переведений до МВФ, де працював економістом в Європейському департаменті.

Анджей Рачко – радник президента Національного банку Польщі. Закінчив Лодзький університет та отримав ступінь магістра в галузі економіки. У 1985 році – здобув ступінь доктора філософії у тому ж університеті, де й працював доцентом до 1992 року. До початку своєї політичної кар’єри понад 10 років пан Рачко працював у банківському секторі Польщі на керівних посадах. У 2003-2004 роках, на останньому етапі вступу Польщі до Європейського Союзу, – був міністром фінансів. Упродовж чотирьох років обіймав посаду заступника виконавчого директора у Міжнародному валютному фонді. З 2010 по 2016 рр. – входив до складу правління Національного банку Польщі.